Хоч Україна не член Євросоюзу, рівень відносин між Києвом і Брюсселем безпрецедентний. Це визнають не лише українські урядовці, а й європейські високопосадовці. Донести до ЄС об’єктивну інформацію про реальні потреби України і стан реформ допомагають незалежні експерти неурядових організацій. Оскільки культура участі громадянського суспільства в ухваленні політичних рішень у Європі існує вже давно, то українським експертам останніми роками вдалося налагодити плідний діалог з тими європейськими високопосадовцями, які опікуються українським питанням.

Чи справді сьогодні у Брюсселі спостерігається втома від проблем України і як вітчизняним експертам вдається тримати їх у полі зору європейських партнерів, в інтерв’ю «УК» розповіла виконавчий директор і співзасновник Офіса зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі Олена КАРБУ.

Виконавчий директор і співзасновник Офіса зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі Олена КАРБУ: «Наші експерти тримають Україну у фокусі уваги європейського істеблішменту». Фото з сайту eap-csf.org.ua

 Пані Олено, ваш офіс працює майже п’ять років. Чи змінилися за цей час пріоритети його діяльності й виклики, з якими вам доводиться мати справу?

— Роботу з відкриття офіса ми розпочинали ще тоді, коли президентом України був Віктор Янукович, і всі ми мали серйозні сумніви з приводу того, чи збирається він підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Тоді ми розуміли, що необхідно створити незалежний канал комунікації українського громадянського суспільства, який сприяв би справі євроінтеграції.

Коли у квітні 2014 року відбулося офіційне відкриття офіса, перед Україною, яка заявила про свій європейський вибір на Євромайдані, постали інші завдання. Наша країна опинилася на хвилі посиленої уваги з боку європейських партнерів. І нашим завданням, яке актуальне й нині, стало надання кваліфікованого аналізу, проведеного українськими експертами, процесів, які відбуваються у нашій країні. Бо ми переконані, що українські експерти знають свою державу найкраще, бо зсередини. Ми поширюємо дані такого неупередженого аналізу з усіх можливих сфер реформування країни у Брюсселі серед тих, хто фахово займається українським питанням: європейських посадовців і експертів.

Та оскільки хвиля піднесення не може бути постійною, наші експерти у Брюсселі тримають Україну у фокусі уваги європейського істеблішменту. Адже в нас триває спровокований Росією воєнний конфлікт, існує постійна загроза нашій територіальній цілісності й суверенітету.

 Як підтримуєте зв’язок між експертами й тими, хто бере участь в ухваленні політичних рішень?

— Наш офіс об’єднує 20 аналітичних центрів України та ЄС, які працюють у різних галузях: економіка, право, енергетика, імплементація Угоди про асоціацію тощо. Їх об’єднує одна мета: євроінтеграція України. Щоб координувати нашу роботу й донести наш ґрунтовний аналіз проблем і бачення їх розв’язання, ми проводимо публічні заходи, закриті консультації, налагоджуємо контакти з тими, хто ухвалює рішення щодо України.

Наступного тижня проводимо наш щорічний флагманський захід «Українська лабораторія у Брюсселі». Він відбудеться вже вчетверте. Цього року фокусуємося на впливі виборів на майбутнє України і відносини Києва з Євросоюзом. Ми запросили представників головних кандидатів у президенти: Петра Порошенка, Юрія Бойка, Анатолія Гриценка, Юлії Тимошенко та Володимира Зеленського. Ми створили дискусійний майданчик, щоб представити брюссельській публіці можливі варіанти майбутнього України відповідно до бачення кожного з кандидатів. Під час експертної панелі обговоримо, як наша держава і ЄС переживають подібні проблеми електорального процесу. Наприклад, наступ дезінформації та популярність популістських партій і рухів, що спостерігається і в Україні, і в країнах ЄС.

У лабораторії другий рік поспіль братиме участь віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка разом з генеральним директором директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення Крістіаном Даніельсоном розповість про завдання, які стоять перед ЄС та Україною у 2019 році.

 У Брюсселі мені не раз доводилося чути у неформальних розмовах, що ЄС втомився від України, її постійних проблем. Ви з цим погоджуєтеся?

— Так звана втома від України має об’єктивні причини. Одне питання не може постійно тримати високий рівень уваги, це суперечить людській природі. Інша річ, що увага спадає за тими напрямами, де вона нам необхідна. Це безпекові питання. Тут нам потрібно постійно працювати й нагадувати, що ми потребуємо допомоги, — в нас війна. Але бачимо, що ЄС тримає санкції проти Росії, а це основний інструмент протистояння. І наше завдання — готувати ґрунт, щоб у разі ескалації загрози з боку РФ ЄС і міжнародна спільнота розширили інструментарій відповіді на ці загрози.

Нині відносини України та ЄС інституалізовано. У межах Єврокомісії створено групу підтримки України. Це виняток із правил, адже досі ЄС не мав груп, які цілеспрямовано працюють із країною — не членом ЄС. Це свідчення серйозного ставлення Брюсселя до українського питання. І навіть після переобрання Єврокомісії та Європарламенту очікують, що ця група існуватиме. Тобто, з одного боку, справді є втома від України через об’єктивні чинники, а з іншого — над відносинами з Києвом у Брюсселі працює велика кількість людей, які тримають Україну у фокусі уваги.

 Керівництво ЄС часто хвалить українську владу за успіхи в реформах, однак незмінно критикує за незадовільні темпи антикорупційної боротьби. Наскільки шкодить іміджу України те, що в нас і досі не працює ефективний механізм покарання корупціонерів?

— Це справді так. Хоч мушу нагадати, що за останній рік Україна поліпшила свої позиції у рейтингу «Індекс сприйняття корупції». У Брюсселі нам доводиться чути, що українська влада має пришвидшити боротьбу з корупцією, бо антикорупційні органи вже створено, тепер треба їх наповнити конкретними справами. Проте ті самі єврочиновники проти того, щоб Україну ототожнювали тільки із проблемами корупції. Вони не помічають ні наших досягнень, ні інших суттєвих питань, які потребують уваги європейської та міжнародної спільноти. Цей алогічний ланцюжок треба розривати.

Загалом ЄС дотримується позиції, що у справі реформ за п’ять років Україна зробила більше, ніж за останні 20. Інша річ, що імплементацію реформ треба пришвидшувати. І нам важливо продовжувати цей рух, особливо цього виборчого року.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»,
Брюссель

ДОСЬЄ «УК»

Олена КАРБУ.  Кандидат політичних наук. Працювала в Раді Європи, правозахисних організаціях Антидискримінаційний центр «Меморіал» і Центр «Сова», в Центрі ЄС – Росія, Центрі Разумкова, Національній академії державного управління при Президентові України, в Центрі миру, конверсії та зовнішньої політики України, у Фонді Фрідріха Еберта, викладала в Інституті міжнародних відносин КНУ. Протягом останніх 13 років співавтор глави «Україна» публікації Freedom House «Нації в трансформації».