У Полтаві за фінансової підтримки німецького та швейцарського урядів планують реалізувати проєкт, що гарантує створення до 3000 робочих місць і чималі надходження у місцевий бюджет. За приблизними підрахунками, до 100 мільйонів гривень за рік. А із часом надходження зростуть.

Цими днями експерти інвестиційної агенції Matt презентували варіант концепції індустріального парку, який з ініціативи міської влади створять на території Затуринського промвузла. Робота над концепцію тривала з березня цього року. Перший заступник Полтавського міського голови Валерій Пархоменко зазначив, що в Україні є тренд на відновлення, тому індустріальний парк ідеально вписується в цей державний запит.

Присутніх попередили, що презентований проєкт чорновий. Реалізуючи, його змінюватимуть та доповнюватимуть, адже всі рішення проходитимуть через Полтавську міську раду. Але ця концепція дасть змогу Полтаві зареєструвати проєкт у Міністерстві економіки України, щоб одержати державну підтримку.

Агенція Matt супроводжуватиме проєкт і на стадії його реєстрації. Її представник Василь Гошовський нагадав, що індустріальні парки — драйвери розвитку економіки в усьому світі, найбільше їх нині в Канаді.

В Україні в межах державної програми цей процес підтримують Міністерство економіки та Міністерство розвитку громад та територій. 2021 року держава спрямувала 150 мільйонів гривень на створення чотирьох індустріальних парків.

Передбачає стратегія

Індустріальний парк у Полтаві передбачено стратегією розвитку Полтавської області. За словами пана Гошовського, його буде створено на території площею 40 гектарів для розвитку економіки та промисловості, науки й техніки, забезпечення роботою чималої кількості полтавців, а також для виготовлення конкурентоспроможної продукції. Усе це загалом підвищить рівень життя громади. Якщо все піде за планом, то індустріальний парк у місті над Ворсклою запрацює 2024 року.

Щодо функціонального призначення індустріальний парк «Полтава» — сучасний інноваційний виробничо-промисловий комплекс із розвиненою інженерно-транспортною інфраструктурою, адміністративними та складськими приміщеннями.

Чому об’єкт розташують на Затуринському промвузлі? Тому, що там є доступ до залізниці, очисних споруд, у перспективі можна збудувати автодорогу до Харківського шосе. Поряд — станція обленерго та газопровід середнього тиску. Немає на цій ділянці обмежень щодо землі, а це важливо.

Як повідомила речниця Полтавського міського голови Тетяна Татаріна, проєкт розраховано на 30 років, термін окупності — менш як 10 років.

Якірним підприємством індустріального парку стане закордонний інвестор, який виробляє мінеральні добрива і вже має філії в Україні. Крім виробництва міндобрив, на території індустріального парку можуть розмістити підприємства середнього машинобудування, з виробництва гофрованого картону, будматеріалів та сумішей, перероблення сільськогосподарської сировини та плодово-ягідних культур. На об’єкті можуть бути сервісні та логістичні підприємства.

Управлятиме індустріальним парком комунальне підприємство, яке фінансуватимуть не з бюджету, а коштом учасників проєкту. Вони протягом певного часу сплачуватимуть пільгову ставку за оренду землі, але наповнюватимуть бюджет громади за рахунок ПДФО та інших податків.

Проєкти розвитку територій

Ідею створення індустріального парку в Полтаві обговорюють із 2016 року. 2019-го місто провело круглий стіл, де чиновники, архітектори та забудовники обговорили дорожню карту його облаштування, а потім міськрада затвердила комплекс відповідних заходів і концепцію розвитку. Проте тоді не склалося, щось завадило реалізувати ідею, і ось тепер до неї повернулися. Тому що досвід областей, у яких такі парки працюють, показав, що вони необхідні для розвитку краю.

Нині Полтавська обласна військова адміністрація закликає громади створювати індустріальні парки у всій області. Торік улітку Полтавська облрада внесла зміни до Стратегії розвитку Полтавської області на 2021—2027 роки, під час обговорення якої прозвучало, що на Полтавщині існує лише один такий парк — у селі Ланна колишнього Карлівського району. Його створили з ініціативи тамтешнього цукрового заводу. Площа Ланнівського індустріального парку — майже 31 гектар, заявлений термін функціонування — 49 років. Призначення — діяльність, пов’язана з переробкою сільськогосподарської сировини, харчовою промисловістю, сільгоспмашинобудуванням та обслуговуванням, а також логістикою і зберіганням. Очікується створення майже 600 робочих місць.

Триває робота зі створення індустріального парку на території Омельницької територіальної громади Кременчуцького району. Лідери цієї громади сподіваються, що в межах проєкту вдасться відкрити нові підприємства, установи та організації, розв’язати проблему безробіття, створити умови для розвитку ринку праці в сільській місцевості тощо.

Працює над створенням індустріального парку й Горішньоплавнівська міська рада. Горішньоплавнівці вже знайшли відповідну ділянку площею 40 гектарів з розвиненими транспортною та іншими необхідними інфраструктурами, забезпечену зв’язком, водою, газом тощо. Розробили документацію на земельну ділянку та здійснюють розроблення концепції створення об’єкта. Вони вірять, що коли індустріальний парк запрацює, вдасться відійти від монопрофільності міста.

Пирятинська міська рада розробила проєктну пропозицію, яка передбачає створення індустріального парку ТОК. Для реалізації проєкту планують використати земельну ділянку площею 25 гектарів, яка прилягає до автошляху міжнародного значення Київ — Харків — Довжанський. Мета індустріального парку ТОК — створення сприятливих умов для реалізації інвестиційних проєктів з ефективного використання індустріально-аграрного потенціалу Полтавської області для забезпечення зростання продуктивної зайнятості населення, стабільного й ефективного функціонування матеріального виробництва, подальшого розвитку підприємницької діяльності, підвищення якості життя жителів області. Загальний обсяг необхідних інвестицій — 5 мільйонів євро. Період реалізації проєкту — два роки.

Передбачено, що учасників створення індустріальних парків громади звільнять від пайової участі в розвитку місцевої інфраструктури та сплати імпортного мита під час ввезення обладнання і комплектуючих, яких не виробляють в Україні. Тепер головне, щоб реалізації цих планів не перешкодила війна.