Ще студентом столичного університету Дмитро Сальницький наважився вперше здати кров. Було це понад вісім років тому. Кадровим донором він став, повернувшись у рідну Золотоношу.

Оскільки місцева центральна районна лікарня забезпечена кров’ю приблизно на 80%, її нестача іноді відчувається. Бувають і критичні ситуації. Привезли якось пораненого хлопця з АТО, якому вкрай потрібно було перелити значну кількість крові. Виручили кадрові донори, такі, як Дмитро.

Нині в місті та районі донорів чимало. Здебільшого це люди віком від 30 до 50 років. Молодь, на жаль, не дуже переймається такими проблемами. Дмитро вирішив об’єднати колег і потенційних послідовників. Використовуючи соціальні мережі, разом створили спільноту донорів, де золотонісці можуть дізнатися багато корисної інформації та отримати якісні консультації з цього приводу. Перші результати цієї роботи вже є: тепер міський загін донорів поповнився кількома людьми. Намагаються шукати шляхи для заохочення. Побачивши соціальну рекламу, звернулися до її авторів — мобільного оператора Vodafone. Спеціально для золотоніської спільноти він надав 50 фірмових браслетів «Лінія життя». Мають надію активісти й на співпрацю з установами та організаціями.

В області щороку здають кров майже 15 тисяч людей. 1600 із них нагороджено званням «Почесний донор України», тобто здали кров 40 і більше разів повну фізіологічну дозу 450 мілілітрів.

На жаль, кількість донорів на Черкащині повільно, але невпинно зменшується, хоч кількість донацій (зданих порцій крові) залишається стабільною. Останнім часом збільшилося число людей, які здають кров безплатно. Для цього колектив Черкаської станції переливання крові залучає до масового донорства студентів, правоохоронців, військовослужбовців. Особливо теплі зв’язки в лікарів зі студентами Черкаського державного технологічного університету. Тут уже традиційно влаштовують акцію «Стань супергероєм — стань донором», здають кров самі й популяризують цю акцію через інтернет, кидаючи виклик іншим вищим навчальним закладам.

За словами головного лікаря Черкаської обласної станції переливання крові Юрія Бульби, останнім часом лікарі препаратами крові забезпечені. Однак трапляються й екстрені ситуації. Плазми вистачає завжди, зате іноді дається взнаки нестача еритроцитів. Найпоширеніша група крові — друга швидко витрачається і поповнюється. Особливо під час різних акцій, які проводять серед населення.

Медична галузь країни на порозі чергових реформ. Нововведення зачеплять і службу крові. У планах МОЗ — створення правової бази для безплатного донорства, уніфікація стандартів дослідження крові та підвищення рівня інфекційної безпеки.

У роботі служба крові керується законом, ухваленим ще 1995 року. Звісно, вважають фахівці, він застарів. Особливої підтримки має набути ідея безплатної здачі крові, оскільки це загальноприйнята європейська практика. Та для цього треба підвищити рівень свідомості людей. Зокрема через соціальну рекламу, яка б переконувала в тому, що донорство — це важливо, дуже почесно і корисно.

Для поліпшення ситуації, на думку Юрія Бульби, потрібно ухвалити новий закон про донорство та переглянути пільги, які мають почесні донори. Чинне законодавство гарантує 10% надбавку до пенсії, пільговий кредит на купівлю житла, 50% знижку на придбання ліків, путівки в санаторії, позачергове забезпечення протезами та безкоштовне зубопротезування. Питання в тому, щоб ці пільги не лишалися на папері, як це, на жаль, буває. Відомі випадки, коли навіть вихідний після здачі крові приватні фірми часто погоджуються дати донору лише за власний рахунок.

Поступово поліпшується матеріальна база служби. Якщо раніше на Черкаській станції переливання крові були проблеми з обладнанням, то за останні три роки його повністю оновили. Тільки цього року на це витрачено з обласного бюджету майже 350 тисяч гривень.

PS В Україні на кожну тисячу осіб припадає 12—14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи — 25, у США і Канаді — 40—60. Як констатують фахівці, донорство рік у рік набирає обертів. Особливо важливим воно стало у зв’язку з подіями на сході країни. У період війни, коли кожна крапля крові — на вагу золота, дефіцит донорської може мати трагічні наслідки. Приємно усвідомлювати, що є в країні чимало людей, які послуговуються правилом: здав кров — урятував чиєсь життя.