Гірське село Кваси на Закарпаттті може перемогти в конкурсі «Неймовірні села України-2022». Цей населений пункт увійшов до десятки фіналістів конкурсу. Але тут кажуть, що вони вже перемогли. Передовсім сіру буденність життя. Ініціативи місцевої молоді допомагають пришвидшено розвивати населений пункт. У селі побував кореспондент «Урядового кур’єра». 

Життя тут зовсім не квасне

Село Кваси лежить у підніжжі карпатських вершин Говерла й Петрос. Тож стверджувати, що раніше воно було забутим усіма і нецікавим, не можна аж ніяк. Широко відомим воно стало завдяки санаторію «Гірська Тиса» з його унікальною миш’яковистою лікувальною водою. Та й назву населений пункт отримав завдяки цій воді, яку місцеві називають квасом.

Кваси — ще й один з осередків ліжникарства. Тут і нині тчуть пухнасті барвисті ковдри з овечої вовни. А ще тут можна чути живу народну музику, яку награє оркестр гуцульських інструментів. А як зазвучать скрипки і цимбали, то життя неодмінно одразу стає веселішим.

Не дивно, що саме музика внесла живинку в життя у Квасах. Поштовх дав автор пісень, музикант гурту The ВЙО Мирослав Кувалдін, який переїхав сюди із сім’єю зі столиці. Його енергія передалася кільком молодим, які торік у листопаді створили в селі громадську організацію, назвавши її доволі незвично аж до загадковості: «Кваси — Наповнюйся».

«Арт-Хата» мистецтвом багата

Як людина, що знається на музичному мистецтві та продюсерстві, розпочав Мирослав Кувалдін із козирів. З його ініціативи в селі 12 колективів з усієї України протягом кількох місяців дали 12 концертів. Так започаткували музичні вікенди. Особливо запам’ятався серед продюсерських ініціатив перформанс «Класика для кіз». Тоді виконання  класичних творів на екофермі «Розенталь» мало вигляд як сміх і гріх. Але… Нестандартний хід було зроблено заради значної віддаленої мети —  привернути якомога більшу увагу до всіх молодіжних заходів. Так місцеву молодь призвичаювали очікувати чогось цікавенького.

Далі одна за одною відбувалися культурно-мистецькі заходи циклу «Арт-Хата». Влаштували студії — художню, керамічну, ліжникарства, дизайну та моди, в яких навчаються близько пів сотні дітей і молоді. І вони, і майстер-класи з оволодіння народними ремеслами — без оплати. Гостями «резиденції творчості», як почали йменувати створений у Квасах культурний простір, за пів року стали майже 40 митців.

Тут влаштовували концерти, провели перший на Закарпатті фестиваль графіті «Квасний Джем». На нього приїхали, оформивши своїми малюнками одну з підпірних стінок уздовж автомобільної траси, десятеро художників із семи міст України.

«Це на вигляд було як арт-революція, — каже заступниця голови організації «Кваси — Наповнюйся» Мирослава Тулайдан. — У нашому селі з’явилися твори, які могли б прикрасити фасади у столиці або престижні бізнес-центри. Ми, зізнаюся, були самі неабияк вражені творчою фантазією художників, розкутістю їхніх композицій».

Відроджують бурих карпатських корів

А ще у Квасах знають чудові якості буро-карпатської породи корів (Brown carpathian) — невибагливої, пристосованої до гірських умов. Вона входить до переліку тих шести, що підлягають збереженню в Україні, про неї є згадка у міжнародній книжці «Ковчег смаку». За колгоспно-радгоспної системи ця порода корів була поширеною в селянських господарствах, офіційно її зареєстрували пів століття тому. Нині ж порода опинилася серед тих, які зникають.

Ще 2000 року ідею збереження корів буро-карпатської породи підтримав міжнародний благодійний фонд «Хайфер Проджект Інтернешнл». «Карпатський проєкт» проіснував десять років, і зрештою з кількох причин його закрили. Та прагнення зберегти цінну породу, яка найкраще підходить для гірської місцевості, залишилося.

Нині у Квасах знову взялися відроджувати перспективних тварин, отримавши підтримку Ясінянської територіальної громади, а також Асоціації бурої карпатської породи. План дій розробляють у межах світової ініціативи «Ковчег».

Як заохотити селян

Мирослава Тулайдан розповідає: «У деяких тварин, що їх улітку традиційно виганяють на полонини Браїлка та Менчул, збереглися гени відомої породи. Тож у планах громадської організації було заохотити місцевих жителів утримувати їх, щоб сприяти  відродженню поголів’я цих тварин, не втратити ознак породи».

Сироварня «Розенталь» — партнер із реалізації проєкту «Відродження племінного господарства бурих карпатських корів» надаватиме змогу власникам тварин продавати молоко на постійній основі і цим заробляти гроші на прожиток. Уже зареєстровано десять селянських господарств, які погодилися взяти участь у проєкті. Із часом здійснять бонітування цих корів і відберуть тих тварин, які найкраще підходять для племінної справи.

На сьогодні вже замовлено обладнання, а також апарат для штучного запліднення тварин. Серед наступних планів — створення сучасного ветеринарного центру для контролю за здоров’ям тварин, облаштування пунктів приймання і охолодження молока. Власникам корів усі послуги надаватимуть без оплати, а молодняк буде викуплено.

Війна внесла корективи

Згадані проєкти підтримали міжнародні благодійні фонди, однак є й такі, які громадська організація втілює разом з вітчизняними відомствами. Щодо осучаснення залізничного вокзалу, наприклад, комунікують із керівництвом Укрзалізниці. Уже встановлено освітлення (раніше вночі вокзал потопав у темряві), попереду — налагодження роботи інформцентру для туристів.

Однак на заваді запланованим заходам стала війна. До Квасів приїхала понад тисяча внутрішньо переміщених осіб, фактично подвоївши кількість населення. Актив села тепер організовує дозвілля переселенців. Гості ще довго згадуватимуть про захопливий квест «Стежками гірської Тиси», творчі студії з ліжникарства, гончарства та малювання, майстер-класи з такої давно забутої справи, як миловаріння. А скільки емоцій викликала зустріч із казкарем Олегом Гаврішем! До речі, як і зустріч із психологом та його поради, як знімати стреси у цей складний час.

Школярам у пригоді стали заняття з англійської мови, до яких долучилася Дар’я Манджавідзе — дівчина з Київщини, теж переселенка. Весь той час, що минув, вона невтомно по кілька разів на тиждень займалася з дітьми. Дар’я залишить по собі вдячні згадки в усіх, хто відвідував її уроки.

Насамкінець. Громадська організація «Кваси — Наповнюйся» виправдовує свою назву, наповнюючи життя Квасів змістом. Її лідери ділом доводять, як можна змінювати життя сільської глибинки, використовуючи грантову підтримку, а також допомогу місцевих підприємств та небайдужих селян.