З-поміж шкільних споминів багаторічної давності — уроки трудового навчання, які для нас, сільських учнів, проводив Іван Йосипович Копилов. Колишній військовий знався на електриці, теслярстві, бондарстві, багатьох інших ремеслах. Як кажуть, мав золоті руки до всього, чого торкався. Бо так уже влаштований селянський побут: усе доводиться  робити  власноруч, бо де на селі та служба побуту.

Ось і влаштовував учитель нам екзамени. Наприклад, щоб хлопцям одержати відмінну оцінку (дівчата опановували кулінарію та секрети шитва), потрібно було виготовити табуретку. Її міцність перевіряли просто: хтось з однокласників сідав на неї, неодмінно підібгавши ноги, щоб учитель упевнився, чи ніжки не роз’їдуться в різні боки. На кожному уроці показував, як треба тримати молоток, забивати цвях, користуватися ножівкою, обценьками, стамескою. І нині в моєму міському житті ці навички в пригоді.

Кожен урок педагога Наталії Лаврик із сумської школи №27 — неповторна мандрівка світом народних ремесел. Фото надані Інформаційно-методичним центром управління освіти і науки Сумської міськради

Ці уроки згадалися під час проведення обласного етапу Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання, яка відбулася в Сумах і в якій брали участь 46 учнів з 23 районів і міст Сумщини. Тобто кожен регіон мав представників, а окремі, наприклад Глухів — п’ятьох, Кролевецький — чотирьох, Глухівський, Липоводолинський, Сумський райони, Суми та Лебедин — по троє. Така кількісна деталізація переконує: старшокласники Сумщини виростають не білоручками, а справжніми господарями і господинями.

Оглядаючи виставку учнівських виробів, звернув увагу не тільки на їхню добротність, а й самобутність та політ фантазії. Інтер’єрні прикраси, панно дитячих кімнат, чохли для швейних машинок, кухонне приладдя, іграшки тощо — все тішило око і навіть дивувало: невже це справа вмілих рук старшокласників?

«Усе — не все, але авторство учнів і учениць незаперечне», — уточнює методист управління освіти і науки Сумської міськради Ірина Нікітіна. Та наголошує: роль учителів, які готували вихованців до олімпіади, особливо важлива і цінна.

Наприклад Наталії Лаврик із сумської школи №27. Її учениця-дев’ятикласниця Софія Ярошенко у своїй віковій групі посіла друге місце, продемонструвавши не тільки чудові навички, а й теоретичні знання. Наталія Євгенівна вчителює майже 20 років, здобула перемогу в міському етапі фахового конкурсу «Золоте серце». Педагог знає: успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить. А найдужче вчителька любить свій предмет і учнів. Кожен урок — то неповторна мандрівка світом народних ремесел, виховання шанобливого ставлення до національної культури, звичаїв, традицій українців, багатобарвного світу ручної роботи.

Результати уроків Наталії Лаврик зримі й вагомі. Її вихованці — активні учасники і переможці різних етапів, зокрема завершального, Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання, четверо школярок удостоювалися стипендії Президента України.

Інший приклад — учитель Сумської спеціалізованої школи №10 Віталій Хижняк. Його вихованець учень 11 класу Сергій Ходун став срібним призером третього етапу олімпіади, приємно вразивши членів журі витонченою іграшкою, яку виготовив власноруч, грунтовними теоретичними знаннями виготовлення моделей машин та механізмів.

Загалом  Віталій Олексійович за останні  роки підготував дев’ять переможців другого та третього етапів всеукраїнської фахової олімпіади.

За словами Ірини Нікітіної, в Сумах працюють понад 60 учителів трудового навчання — справжніх професіоналів. Вони мають інформаційно-методичне об’єднання,  обмінюються досвідом. Бо трудове навчання, як й інші предмети, неухильно розвивається, збагачується, щоб відповідати вимогам часу.

Те саме стосується й області. Сумщина завжди яскраво представлена своїми вихованцями на завершальному етапі всеукраїнської олімпіади, де   демонструють високий практичний вишкіл. Іншими словами, золоті руки завжди в ціні. І рости вони починають на шкільних уроках.