Порівняння буряків з кулачками винесено у заголовок невипадково. Що це саме так, а не інакше, переконався в одному потужному агроформуванні, яке вирощує солодкі корені на півдні області. Там саме відкривали зрошувальний сезон. Розповідаючи про неоціненне значення поливу для вирощування цієї культури, генеральний директор агроформування, щоб не бути голослівним, вирвав на полі коренеплід і спитав, скільки, на нашу думку, він важить. А потім сам і відповів на це запитання. Його вага нині в межах 450—600 грамів.
Нині, певно, вже нікого не треба переконувати в тому, що на зрошувальних землях сільгоспкультури краще ростуть і такий спосіб ведення рільництва, овочівництва й садівництва має відчутний економічний ефект. Взяти хоча б Глобинський район Полтавщини, який обслуговує Градизька зрошувальна система (її площа 8,2 тисячі гектарів, «УК» писав про неї). Вона 10 років не працювала тому, що не було зацікавлених у розвитку зрошувального землеробства водокористувачів. А за два роки площа поливу тут розширилася із 200 до 1250 гектарів. І цьогоріч вона становитиме майже 2 тисячі гектарів.
У 2017 році у районі під поливом буде 3709 гектарів. Про це повідомив начальник Полтавського обласного управління водного господарства Володимир Фомичов. За його словами, за умови, якщо тут побільшає підприємств, зацікавлених у відновленні зрошувального землеробства, з державного бюджету нададуть кошти на ремонт і реконструкцію меліоративних систем і закупівлю дощувальної техніки, можливо буде відновити всю Градизьку зрошувальну систему. Там нині із 6 наявних насосних станцій працюють 5, а також магістральний канал і 2 магістральних трубопроводи.
У перспективі на теренах Полтавщини можна відновити роботу поливної мережі майже на 24 тисячах гектарів. На щастя, працівникам управління вдалося цілими і неушкодженими зберегти системи у Глобинському, Кременчуцькому (площа 3,2 тисячі гектарів), Машівському (3), Новосанжарському (8,1) і Шишацькому (1,1 тисячі гектарів) районах.
Щоправда, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов уточнив: відновити роботу зрошувальних систем можна тільки за умови, якщо збережеться державна інфраструктура, що здійснює подачу води землекористувачам і перебуває на балансі міжрайонних управлінь водного господарства.
Яку ж допомогу полтавці чекають від держави? Вона має запровадити компенсаційні виплати сільгоспвиробникам на вартість кредитів, узятих на придбання дощувальних машин та обладнання для систем крапельного зрошення; підтримувати сільгоспвиробників у подальшому, повністю компенсуючи їм вартість використаної електроенергії для подачі води в точку водовідведення на полив сільськогосподарських культур; продовжити дію та фінансування заходів з реалізації Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» в запланованих обсягах.
Цю свою пропозицію керівництво області вже донесло до міністра агрополітики та продовольства Тараса Кутового. І, за словами пана Фролова, прохання полтавців почули.
Та й вони не сидять склавши руки — упроваджують і освоюють сучасні ощадні технології на зрошенні, на умовах співфінансування змонтували на насосній станції СА-1 Градизької зрошувальної електроградієнтний рибозахисний пристрій ЕГРЗ-М. Спільно вирішують транспортне питання для оперативного обслуговування насосних.
Як вважає заступник голови Полтавської облдержадміністрації Роман Товстий, сільгоспвиробникам треба допомогти в цьому питанні. Адже, сплачуючи за воду та її подачу, вони дедалі більші суми відраховуватимуть у бюджети всіх рівнів. Тож вигода обопільна.
Ми в Google+