У селищі Вишнівець на Тернопільщині в тутешньому палаці урочисто відкрили дзеркальну залу. Палац звели у XVIII столітті. Він був родовою резиденцією князів Вишневецьких, які походили з давнього українського роду. Оноре де Бальзак називав його волинським Версалем.
Із середини ХІХ ст. палац зазнав значних ушкоджень, а після Другої світової війни від нього залишилися самі стіни. У радянські часи споруду відбудовували, та не зважали на її мистецьку цінність. Тож на місці колишньої дзеркальної зали облаштували кінотеатр.
У період незалежності України Вишнівецький палацово-парковий комплекс увійшов до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». Як каже його науковий співробітник Любов Шиян, палацу повертають документальний та меморіальний характер.
Бароковий палац став одним із найкращих у нашій країні. Головна його історична зала — дзеркальна. Кажуть, назвали її так тому, що через дзеркала природа за вікном відбивалася у палаці, створюючи ефект присутності зовнішнього світу в інтер’єрах.
Упродовж майже двох десятиліть збирали приватні майнові документи, які допомогли й у відновленні дзеркальної зали. Реставраційні роботи тут тривали понад два роки. Заповідник «Замки Тернопілля» за цей час одержав фінансову підтримку від Міністерства культури України обсягом понад 4 мільйони гривень, а також виграв грант від Посольства США в Україні на суму 159 тисяч доларів США на відновлення дзеркальної зали та реставрацію південної підпорної стіни палацу.
На відкриття відреставрованої зали приїхали дружина Президента Марина Порошенко та посол США в Україні Марі Йованович.
В одній із частин дзеркальної зали можна оглянути виставку живопису народного художника України уродженця Тернопільщини Івана Марчука «Дорога додому».