СВІТ. Днями новообраний Президент Ірану Хасан Роухані пройшов процедуру інавгурації й так офіційно вступив у свої повноваження. Віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко відвідав Іран і як голова офіційної делегації України побував на урочистій церемонії інавгурації. Вітчизняний урядовець передав привітання Президента України Віктора Януковича Хасану Роухані з нагоди його призначення на посаду.

Попередня посада Роухані — секретар Вищої ради національної безпеки — дала йому змогу зарекомендувати себе серед європейців досить лояльною людиною, оскільки саме він очолював іранську делегацію під час перемовин з ядерної програми його країни. За півтора місяця світові ЗМІ вже встигли окреслити низку завдань, які негайно потребують вирішення Хасаном Роухані.

Екс-президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад керував країною протягом 8 років. Він відомий не лише радикальними поглядами, а й активізацією ядерної програми, що призвело до міжнародної ізоляції держави та запровадження проти неї міжнародних санкцій. Політика Ахмадінеджада була спрямована на військове посилення країни та задоволення амбіцій регіонального лідера, що, звісно, не подобалося союзникам США на Близькому Сході — Туреччині, Ізраїлю та Саудівській Аравії. В 2010 році навіть Росія відвернулася від Ісламської Республіки. Тож під кінець правління Махмуда Ахмадінеджада Іран опинився фактично в цілковитій міжнародній ізоляції та соціально-економічній кризі.

Ворожа позиція сусідів щодо Ірану має ще й конфесійне під∂рунтя. Абсолютна більшість арабських країн належить до сунітської течії ісламу, тоді як в Ірані панівна релігія — іслам шиїтського напряму. Шиїтів серед загальної кількості мусульман — лише 15 відсотків.

Молоде покоління країни сподівається на кращі часи. Фото з сайту allvoices.com

Значна частина іранського суспільства зажадала реформ, які пообіцяв здійснити Роухані. Налагодження діалогу із Заходом дало б змогу легше дихати економіці, призупинити інфляцію, яка в середньому сягає 40% за рік. За інформацією Deutsche Welle, 85% доходів бюджету забезпечує експорт нафти, на який нині європейськими країнами накладено ембарго. Якби Роухані зміг домогтися скасувати заборону, це б миттєво врятувало економіку. Однак США та Європа навзаєм вимагають згортання ядерної програми, на що Іран навряд чи пристане.

Задля забезпечення економічного зростання новообраний президент міг би принаймні призупинити масштабні наукові дослідження в ядерній енергетиці. Хоч тепер у Роухані можуть виникнути проблеми вже всередині країни, де існує кілька центрів впливу, які не дозволяють президентові одноосібно приймати рішення.

Однак більшість країн позитивно відреагували на перемогу Хасана Роухані і вже задекларували готовність до діалогу. Зокрема й США, повідомляє прес-служба Білого дому. Президент РФ Володимир Путін планує відвідати Іран у другій половині серпня вперше за останні 6 років. А Ізраїль все одно залишився ворогом для Ірану: «Сіоністський режим — це застаріла рана на тілі мусульманського світу, яку має бути вичищено» — заявив Роухані під час святкування Аль-кудс, Всесвітнього дня солідарності з палестинським народом у боротьбі проти Ізраїлю.

Новий президент вселяє впевненість у відверненні війни, яку торік неминуче прогнозували Близькому Сходу. В будь-якому разі, обрання Хасана Роухані — вихід для Ірану із глухого кута.