Ще два роки тому він зі зброєю в руках брав участь у боях за Авдіївку, а нині рятує життя побратимів, керуючи наземними роботизованими комплексами.

Оператор НРК з позивним «Кореєць» виконує десятки місій щомісяця: доставляє боєприпаси на передову, евакуйовує поранених і доводить, що сучасна війна дедалі більше покладається на технології. Отож бійцеві нині є що розповісти про свій бойовий шлях, найважчі місії та роботу наземних роботизованих комплексів.

Від стрільця до оператора НРК

«Кореєць» потрапив на строкову службу 2020 року, коли йому було 18. Уже через кілька місяців зрозумів, що хоче пов’язати своє життя з військом.

«Десь за пів року строкової зрозумів, що щось у цьому є. Отож підписав контракт 2021 року. І нині продовжую службу в лавах Національної гвардії України», — каже він.

Спочатку служив у складі 2 окремої Галицької бригади НГУ, потім перейшов в іншу бригаду. За час служби був і стрільцем, і командиром відділення, а тепер виконує обов’язки оператора НРК. Також встиг взяти участь у боях за Авдіївку взимку 2023—2024 років. А свій перший справжній стрілецький бій запам’ятав назавжди.

«У мене спершу був ступор. Мій побратим вже з контузією просто підійшов до мене і відчутно дав кулаком у плече: «Роздупляйся, чого ти боїшся! От якщо тремтиш, так воно і буде», — пригадує «Кореєць».

Ще один спогад — бій під Невельським у лютому 2024 року, коли росіяни штурмували українські позиції двома танками, чотирма БМП та піхотою. Ту потужну атаку ворога вдалося відбити, однак у бою загинув його товариш.

Після боїв за Авдіївку боєць повернувся до місця постійної дислокації. Згодом перевівся до батальйону безпілотних систем Black Sky 3 брига ди оперативного призначення НГУ «Спартан», де почав освоювати абсолютно новий напрям — наземні роботизовані комплекси.

«Хотів потрапити в хороший підрозділ. Знайомі, які проходять тут службу, порекомендували, за що я їм вдячний», — пояснює оператор.

Кілька місяців «Кореєць» опановував роботу з НРК, а тепер виконує логістичні місії й займається евакуацією поранених.

«Доставка буквально всього на світі. Від колод для побудови позицій до різних набоїв. Якщо не завеземо ми, то їм, тобто нашій піхоті, доведеться нести все це самим. Доставляти технікою з водіями — це також наражати на ризик самих людей. Ми ж мінімізуємо цей ризик для них. Бо нову машинку можна зібрати, купити іншу, а людей вже не повернеш», — переконує «Кореєць». 

Евакуаційні місії найскладніші

Під час однієї з логістичних місій російський FPV­дрон знищив НРК разом з вантажем. Окрім дронів, усередині були ще дві упаковки енергетиків.

«Хлопці­оператори FPV тоді дуже сильно розізлилися на ворога, що їхні енергетики згоріли. Наступного вечора, коли ми їхали знову з тим самим вантажем, вони супроводжували нас дронами всю дорогу. Якщо не помиляюсь, тоді ще двох ждунів знищили на маршруті. І вже все, що потрібно, довезли. Бойові побратими тоді були дуже задоволені і роботи проробили багато. Адже дронів у них вистачало, а от енергетиків бракувало», — зі сміхом згадує він.

Інколи хлопцям доводиться виконувати евакуаційні місії. Вони, на думку бійця, найскладніші.

«Одна з місій виявилася дуже важкою — вивезення пораненого. Ми, не доїхавши до точки, заховалися, бо була загроза FPV. Один з цих ворожих дронів влучив у батарейний відділ НРК. Це ще тоді, коли ми тільки їхали по пораненого. Приїхали, а нам вже дві батареї спалили, а дві батареї залишилися з іншого боку. І ми тоді вже на двох батареях, на критично низькому заряді, пораненого все­таки вивезли. Щоб не помилитися, почали евакуацію приблизно о четвертій ранку, а евакуювали його вже майже о першій дня», — зітхає оператор НРК.

За час служби «Кореєць» працював із різними НРК. Серед них «терміти», «таргани», «гулівери».

«Таргани» універсальні. Наша майстерня робить їх під нас. У «термітів» вантажопідйомність висока, прохідність висока, і плюс із батареями. Вони й ударів досить багато витримували. А кількість місій, які доводиться виконувати за день, залежить від бойової обстановки. Буває, що нам три­чотири дні не дають голови підняти. Просто спалили десь НРК, і ми тоді виїхати навіть не можемо. А буває, що по вісім­дев’ять місій за ніч виконуємо», — розповідає військовий.

За його словами, НРК може їхати, поки батарейка не сяде. Можна рухатися будь­куди, де доступний Starlink.

«Тобто оператор може бути в умовному Києві, а НРК — працювати біля лінії фронту. Відстань, на яку ми працюємо, залежить тільки від заряду батареї, стану акумулятора», — підтверджує він.

Стосовно позивного бійця, то це не випадковість. Прадід військового був корейцем, якого радянська влада депортувала з Корейського півострова в Узбекистан. Саме там народився його дідусь, який працював машиністом потяга. Пізніше він познайомився з українкою, а після розпаду СРСР родина переїхала в Україну.

Тепер «Кореєць» допомагає боронити український народ. Нині йому лише 24 роки, шість із яких він присвятив військовій службі.