Львів відкритий для пальм

Скажете, де там тропічним екзотам прижитися у прохолодно-дощовому Львові! Мовляв, така ідея — чергова забаганка когось із мрійників, бо не всі звичні до тутешнього клімату деревця на львівських вулицях витримують міцні морози, тож годі казати про теплолюбні рослини. Проте історик мистецтвознавства Наталія Космолінська запевняє, що за часів Австро-Угорської імперії ці дерева створювали затінок на вулицях Львова, навіть у 60-х роках минулого століття на площі, де нині пам’ятник Тарасу Шевченку, росла пальма. Біля неї любили фотографуватись і львів’яни, і приїжджі: у багатьох родинах зберігають чорно-білі світлини на фоні тропічної красуні.

Тож коли одні нещадно борються із зеленими насадженнями, буцімто вони затіняють вікна, інші ж думають, як серед кам’яних джунглів деревце посадовити, бо вони і окрасою стануть, і у спекотну пору прохолодою потішать. «То чому б не спробувати оселити на вулицях туристичної столиці Галичини екзотичні дерева?» — подумали відомі львівські ресторатори. Їхню ідею підтримали в управлінні екології та благоустрою Львівської міської ради — росли ж бо у 1930-х роках біля головного залізничного вокзалу та на проспекті Свободи ці дерева! Одна така 200-літня красуня милує око відвідувачів ботанічного саду! Тому і взялися реалізовувати такий незвичний спосіб озеленення міста.

— Хочемо, щоб у місті з’являлося якомога більше цікавих насаджень, зокрема й пальм, — поділилася координатор проекту «Львів відкритий для пальм» Ірина Клименко. — Пальмізація міста має підкреслити його екзотичність та надати йому ошатного вигляду.

Тропічні деревця власним коштом закупили приватні підприємці. До Львова екзоти приїхали з Італії. Сім розкішних пальм розмістили у центрі міста — і зелені гості одразу стали окрасою дворика «Львівська копальня кави», тераси ресторації «Атляс», подвір’я Театру юного глядача. Екзотичні красуні вже прикрашають площу Ринок, скоро оселяться також на проспектах Свободи та Шевченка, літніх майданчиках. Ця ідея настільки сподобалась львівським рестораторам, що кілька популярних у Львові закладів також замовили для своїх літніх майданчиків такі деревця. А невдовзі на вулиці тимчасово переїдуть із оранжерей представники екзотичної флори.

Екзоти ще тільки адаптуються до тамтешніх умов, а львів’яни переймаються їхньою долею, бо ж пальми хоч і в горщиках, та чи приживуться у Львові, де клімат аж ніяк не схожий на тропічний — що буде з теплолюбними деревами в холодну пору? Ініціатори заспокоюють: з пальмами все буде гаразд, бо на вулиці вони ростимуть до осені, а зимуватимуть в оранжереї ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка або ж красуватимуться у затишних залах ресторанів та кафе.

— Ці рослини потребують відповідного догляду. На вулицях Львова їм буде комфортно лише з травня по вересень, а взимку вони будуть у теплі. Частину пальм зможемо прихистити в себе, — додав директор ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Прокопів. — А вже весною вони знову повернуться на вулицю.

— Загалом екзотичних дерев у Львові побільшає. Після відновлення алеї магнолій у Стрийському парку екологи вирішили посадити пальмове дерево і банановий кущ, — розповів начальник управління екології та благоустрою Львівської міської ради Андрій Галушка. Планують також посадити бананові дерева, які росли у місті до 1939 року. Експерти вивчать і можливість адаптації в тамтешніх умовах інших екзотичних рослин.

Утім, появу на вулицях древнього Львова тропічних дерев не всі сприйняли однозначно. Одним імпонує, бо це додає позитивних емоцій: кажуть, відчуття — наче на морі опинився, з яким асоціюються сонце, пальми. А ще переконані, що подібне озеленення додасть шарму нашому місту. Інші дивуються: навіщо примхливі екзоти за тисячі кілометрів до Львова привозити, якщо можна звичні для нашої місцевості липи, клени чи каштани й акації насадити — і дешевше, і не так клопітно за ними доглядати, й красою не поступаються, а розкішні крони затишок створюють і прохолодою обдарують. Не розуміє таких суперечок голова товариства шанувальників Львова історик Іван Сварник. Каже, хай краще буде більше зелені, ніж обличчя міста спотворюють залізними конструкціями.