Свій брифінг Володимир Демчишин розпочав хорошою новиною: опалювальний сезон Україна успішно завершила. Тобто можна з полегшенням перевести подих. І з Росією розмовляти вже інакше. «За останні кілька тижнів у північного сусіда, — сказав очільник Міненерго, — ми щоденно купували від восьми до одинадцяти мільйонів кубометрів газу. Тепер такої потреби немає. І вже у квітні російський газ Україна не купуватиме. Якщо це нам буде не вигідно. Росія це теж зрозуміла».

Таку зміну настрою української сторони Володимир Демчишин пояснив реверсними поставками газу в Україну з Європи. Тому ми можемо говорити з «Газпромом» про комфортні знижки. І якщо Росія готова продавати нам блакитне паливо за ринковою ціною, ми купуватимемо його. «У другій декаді квітня підпишемо такий договір з північним сусідом на термін, я думаю, до кінця року, — наголосив міністр. — Питання про наступні два квартали вирішено. Якби росіяни продавали нам газ за вигідними для нас цінами (нині — по 270 доларів за тисячу кубометрів), ми почали б заповнювати газом сховища на наступну зиму впродовж літа. Але, найімовірніше, до цього ми приступимо в третьому кварталі. Й упродовж дня можемо закачувати понад 100 мільйонів кубічних метрів у сховища і за три місяці закінчимо цю роботу».

При цьому він наголосив: щойно з переговорного процесу зникає політична складова і він переходить в економічну площину, справа зрушує з місця. Адже «Газпром», транспортуючи паливо не українськими, а іншими шляхами, зазнає мільярдних збитків. Тривають переговори з російською стороною і про збільшення транзиту газу, яке є не технічним питанням, а політичним.

Щодо вугільного напряму роботи міністерства, то тут є проблеми з розрахунками із шахтарями (з січня 2015 року працівники копалень не отримують дотацій, бо останні не передбачені в бюджеті). «Чуємо критику від профспілок, — резюмує Володимир Демчишин, — тому змушені були ухвалити чимало рішень про закриття деяких шахт у різних регіонах, промислові запаси вугілля на яких становлять менше одного мільйона тонн. Процес цей складний і потребує розуміння колективів. Ліквідація шахт відбуватиметься через переведення їх упродовж 2—3 років до групи збиткових підприємств, які ліквідовуватимуть. На це держава спрямувала 1,5 мільярда гривень».

Звісно, багатьох журналістів цікавила ситуація, що склалася навколо «Укртранснафти». «У нас є багато претензій щодо договору, який підписав пан Лазорко з підприємствами «Привату» (Олександр Лазорко — голова правління ПАТ «Укртранснафта». — Авт.) Лазорко дає інтерв’ю, але в них багато чого замовчує. Ми оголосимо відкритий конкурс на заміщення цієї посади. Ми розуміли, що буде протидія пану Мірошнику (новопризначений керівник товариства. — Авт.). Але на перехідний період вирішили залучити саме таку, як він, людину: достатньо кваліфіковану, емоційно стабільну та стійку. Чим він вам не подобається? Він не фахівець, але зможе об’єднати навколо себе фінансистів, юристів, менеджерів».

І на підтвердження цієї думки Володимир Демчишин сказав, що два тижні тому заборгованість ПАТ «Укртранснафта» за рентою, податками на прибуток та додану вартість була близько 2,5 мільярда гривень. Упродовж місяця лише ренти товариство має сплатити близько 800 мільйонів гривень (кожен день — 20 мільйонів гривень). Зміна керівництва покладе край такій неефективній, збитковій роботі.