Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №65 від 1 березня «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» Міністерство культури обмежать у фінансуванні. В ході урядового брифінгу міністр культури Євген Нищук заявив, що за державні кошти влада профінансує виключно заходи, пов’язані із вшануванням 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, Днем Перемоги, Днем Конституції, Днем Незалежності, вшанує пам’ять жертв Голодомору 1932—1933 років. Обмеження коштами стосуються й театрів до 1,4% — 8 мільйонів гривень. Одначе він заспокоїв увесь театральний творчий склад: «Постановою лише заморожується збільшення фінансування, а скорочення коштів стосується виключно виплати окладів верхньої межі для керівного складу».

У самому ж відомстві працює не 257 (як раніше), а 231 особа — це весь його апарат. Автомобілем у Мінкульті користуються одним — спільно з Національним театром опери і балету.

Тупиковою проблемою Євген Нищук назвав Бахчисарайський історико-культурний заповідник. Він мав увійти до Списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО до 1 вересня. До речі, роботу над включенням восьми об’єктів цього історико-культурного заповідника в ЮНЕСКО призупинили 11 березня — за кілька днів до проведення «референдуму» в Криму. «Історичним середовищем столиці кримських ханів у місті Бахчисарай» можуть не стати Ханський палац, печерне місто Чуфут-Кале, історичний квартал Салачик з пам’ятками архітектури Зінджирлі-медресе і дюрбе Хаджи-Гірея, мавзолеї Ескі-Дюрбе, дюрбе Великий восьмигранник, дюрбе Малий восьмигранник, дюрбе Мухаммед-Шах-Бея і кубоподібний дюрбе Ахмед-бея. Інформаційні дані на об’єкти вже пройшли експертизу в штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі».

Щодо інших пам’ятних культурних споруд спеціальна експертна комісія проведе перепис їх стану. Ці кроки дадуть змогу керівникові культурного відомства запропонувати конкретну суму на реставрацію об’єктів, яку слід буде внести до державного бюджету.

«Ми хочемо змінити призначення та функції Міністерства культури. Тому вітатимемо ініціативу різних меценатів, які виявлять бажання вкласти власні кошти у реставрацію, до прикладу, замків України на кшталт Сент-Міклош, Паланок. Звісно ж, усе відбуватиметься відповідно до норм закону і після узгодження питань із нашими експертами. Це потрібно для того, щоб після реставрації замок не перетворився на «несмаковий новодєл», — розповів про перспективну співпрацю у майбутньому Євген Нищук.

До речі, на музей у Пирогові він також має амбітні плани. Зокрема, планує створити там Інститут української традиції, де було б представлено всі вітчизняні етнографічні досягнення.