Ідея будівництва такого підприємства виникла не на порожньому місці. Питання переробки відходів продукції тваринного походження надзвичайно актуальне, а Хорольська філія ДП «Укрветсанзавод» не працює з жовтня минулого року. Та й не годиться вже цей завод для використання, він фізично і морально застарів. Тож відома литовська група компаній, що має великий досвід у цій справі, й запропонувала полтавцям свої послуги. А щоб вони не сумнівалися у її можливостях, запросила їх у білоруське місто Ліда, де побудований литовцями аналогічний завод працює вже понад два роки.

Розташований він за 5—6 кілометрів від міста, але, за словами членів полтавської делегації, яка щойно звідти повернулася, про його існування ніщо не нагадує. Немає характерних для такого виробництва запахів, на заводі сучасні технології переробки, встановлено потужні очисні споруди. Увесь виробничий процес автоматизовано і комп’ютеризовано. Там відходи тваринного походження переробляють на кісткове борошно, що містить багато протеїну. Це борошно дуже цінне, його додають у корм худобі, птиці, рибі й навіть у добрива. Крім того, воно має попит на міжнародному ринку. Тож якщо у нас функціонуватиме такий завод, з реалізацією його продукції не буде жодних проблем. Частина виробленого залишатиметься для потреб вітчизняних аграріїв, а решта йтиме на експорт. А це — надходження валюти і торговельна безпека.

Як повідомив голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко, приблизна потужність заводу, який планують спорудити, — 25 тисяч тонн на рік, вартість проекту — понад 15 мільйонів євро. Для області це нові робочі місця, надходження податків до місцевого бюджету, розв’язання екологічної проблеми, пов’язаної з роботою старого підприємства. Крім того, такий завод полтавцям потрібен, бо, згідно з чинними нормами,  щоб вивезти м’ясо на експорт, необхідно обов’язково мати посвідку такого підприємства з підтвердженням, що воно утилізувало залишки виробництва. Тобто з будівництвом заводу область вирішить і питання виходу тамтешніх переробних підприємств на європейські ринки з готовою продукцією.

Зараз в області розглядають кілька варіантів реалізації цього проекту. За інформацією Валерія Головка, хочуть відмовитися від залучення кредитів і зробити акцент на інвестуванні. Бо інвестиції, на відміну від кредитів, не треба буде повертати. Вкладені кошти залишаться в економіці області. Один із варіантів — створення спільного підприємства, так званого державно-приватного партнерства. Це коли інвестор вкладає кошти у підприємство, проте частка державної власності у ньому теж залишається.

Щоб залучити литовські інвестиції і розв’язати назрілу проблему, голова ОДА Валерій Головко та голова Полтавської облради Петро Ворона мають намір спільно захищати проект у Києві.