Ця опера для дітей, прем’єра якої відбудеться ввечері, покликана стати, за словами режисера-постановника Анатолія Солов’яненка, «зв’язком театру з наймолодшим поколінням, формувати їхні естетичні смаки, погляди вже як майбутніх глядачів. У цій виставі-мюзиклі зайняті найкращі виконавці, увесь перший склад солістів театру. У ній багато нових постановочних засобів: так, уперше сполучаємо оперу з мультиплікацією, спеціально розробленою для цього проекту, із хореографічними сценами.

Зокрема треба сказати про сценографію, костюми. Вважаю, це справді видатна робота уславленого майстра — нашого художника-постановника Марії Левитської. Доки створюється макет, ескізи костюмів, ідуть репетиції (це ж великий проміжок часу), а ти постійно перебуваєш у цьому процесі, то звикаєш до чогось і воно вже перестає тебе хвилювати. Але сценографія «Казки про царя Салтана» не переставала вражати мене й дивувати щоразу, коли відкривалася на репетиціях завіса: я почувався тоді наче в Ермітажі».

Пані Марія Левитська напередодні прем’єри зауважила, що покличе на виставу своїх друзів (а таке буває не завжди), бо хоче, щоб усі люди, яких вона любить, яких знає, подивилися цю роботу.

На думку художнього керівника театру Мирослава Скорика, «ця опера вбиває двох зайців, бо цікава і дітям, і дорослим, адже «сказка — ложь, да в ней намек». Звісно, хай усе частіше в Національній опері України отак вбивають лише зайців — художньо-алегорично. Але саме під час вистави «Казка про царя Салтана» у цьому театрі 1 вересня 1911 року в антракті після другої дії було смертельно поранено прем’єр-міністра Росії Петра Столипіна… Вперше цю оперу поставив тут 31 січня 1908 року диригент Еудженіо Еспозіто.

«Моє головне завдання, — наголосив Анатолій Солов’яненко, — зробити театр живої опери, а не костюмованого концерту. Я цю позицію продовжую утверджувати від одної постановки до другої. Запевняю, через три роки ви побачите зовсім інший оперний театр».

Тож перший крок на цьому шляху сьогодні, напевне, зробить у Національній опері України і нова постановка опери М. Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана».