Політичні події в Україні, які спричинили появу євромайданів, зумовили особливо великий попит на відкриті університети як у Києві чи Харкові, Львові чи Одесі, так і в Бережанах чи Мукачевому. В цьому контексті варта уваги ініціатива Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Відкритий університет КНУ», який упродовж трьох місяців працює в стінах головного корпусу і може стати моделлю для застосування іншими.

Діалог між фахівцями різних галузей

Динамічні зміни в Україні та поза її межами потребують якісної інформації і ∂рунтовного аналізу та осмислення. І це важливо як слухачам з-поза меж університету, так і для самого колективу. Адже виш налічує 1600 викладачів та 3000 студентів із різних областей України, з інших країн, різних місцевих і культурних традицій, різних політичних поглядів, різних за віком та гендерною ідентичністю. Отже, і для самого університету є великий запит на якісну інформацію та ∂рунтовну експертну оцінку широкого кола питань економічних, юридичних, практики маніпулятивних технологій, інформаційних воєн, культурних процесів у світі тощо. Адже самим викладачам і студентам потрібно формувати власну думку й громадянську позицію.

І найголовніше, що нині є потреба формувати свого роду корпоративне інтелектуальне середовище, але з відповідями на виклики сьогодення. Дискусії, які часом розгорталися в ході лекцій, а їх, зокрема, вже прочитали заступник генерального директора з міжнародних питань центру Разумкова Валерій Чалий, завідувач відділу філософії культури Інституту філософії НАНУ Євген Бистрицький, доцент Московського гуманітарного університету Олексій Ахутін, віце-президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням Микола Гнатовський, вказують на щире зацікавлення і прагнення слухачів знайти відповіді й на якісь власні запитання.

Водночас університетське середовище виконує роль посередника і своєрідного ретранслятора ідей, думок, позицій, врешті відповідей на власні запитання, для свого локального середовища — від родини до колег. «Відкритий університет КНУ» створює умови для діалогу між фахівцями різних галузей: політиками в галузі економіки і науковцями-економістами; політиками-міжнародниками і науковцями-правниками. Але при цьому всіх їх разом слухають, ставлять запитання, дискутують студенти й науковці-філософи, філологи, історики.

Варто наголосити, що ініційований майданчик має дві ключові й принципові для куратора проекту засади: по-перше, нікого зумисне на ці лекції (19.00 — щочетверга) не приводять — приходять лише ті, хто має інтерес; і по-друге, увесь перебіг лекції, запитань, дискусій записується і виставляється на канал в YouTub і на сторінку у соціальній мережі Фейсбук.

Вийти за межі академічності

Формат відкритого університету, звісно, не є новацією саме КНУ. Мільйони слухачів є учасниками — слухачами і читачами — TEDівських лекцій в усьому світі з їхньою широкою тематикою та новими акцентами до уже відомих тем та проблем. Однак у контексті «Відкритого університету КНУ» мені видається важливим звернути увагу на кілька викликів перед академічною університетською спільнотою та відповіді на них.

По-перше, діалог усередині академічної спільноти. Досі він був доволі слабким. Чи часто філологи знають, чим займаються геологи чи економісти? А близькі історики? Запитання риторичне. Отож правильною є позиція куратора проекту Володимира Бугрова, який на ці лекції запрошує не лише «сторонніх» лекторів, а й «своїх». Ми вітаємося в коридорах,  буваємо на конференціях, але в діалозі про наше буремне сьогодення наука і сам науковець проявляються зовсім інакше.

По-друге, наукові студії, звісно, мусять залишатися предметом науки. Але в час великих суспільних зрушень, у час трансформацій постає запит перед наукою вийти за межі академічності, академічної мови зокрема. Знайти адекватні часу способи обговорення і способи пояснення. Поділитися, пояснити, об∂рунтувати те, що відбувається навколо. Те, чого ми можемо очікувати завтра.

По-третє, освітня і виховна роль відкритого університету. Питання освіти чи виховання в університеті неоднозначно осмислюється нині. Однак пропоновані лекції формують у слухачів, у тому числі й студентів, культуру діалогу, критичну думку, толерантність, креативність, лідерські якості — і багато того, що ми визначаємо як традиційним поняттям «виховання», так і актуальним поняттям «освіти для демократичного громадянства».

ПРЯМА МОВА

Володимир БУГРОВ,
проректор з навчально-педагогічної
роботи КНУ, ініціатор та куратор проекту:

— Нині багато людей говорять про те, що ми програємо інформаційну війну. З цим можна погоджуватися або ні, але факт у тому, що загальна освіченість та поінформованість, здатність критично осмислювати інформацію дають змогу свідомо приймати рішення, у тому числі й в екстремальних умовах. Тому ми започаткували дискусійний клуб під назвою «Відкритий університет КНУ», де щотижня запрошені гості — експерти, активісти, науковці — доносять певну ідею та обговорюють її з учасниками зустрічей.

Насамкінець. Формат відкритих університетів застосовується, як відомо, впродовж останнього часу і в інших університетах — Харкова, Одеси та інших міст. І він потребує подальшого поширення. Адже може поєднати академічну науку і доступну форму викладу актуальних тем, різні наукові напрями і середовища. А формування основ для демократичного громадянства може стати дієвим механізмом суспільного діалогу в сучасній Україні: між різними регіонами, між людьми різних культур і традицій. І тоді академічна спільнота зможе виконати свою нову місію університету в новій Україні. 

Галина УСАТЕНКО
для «Урядового кур’єра»