Скульптурний комплекс, який вважається одним з кращих зразків монументальної Шевченкіани у світі й кращим пам’ятником Шевченкові в Україні, відкрився харків’янам та гостям міста у не звичних для них ракурсах. Про це подбали автори та упорядники виставки. Журналіст місцевої газети «Слобідський край» Інна Можейко показала неперевершену красу пам’ятника з точки зору історика, а її колега по творчому цеху фотохудожник Ігор Лаптєв представив фотографії монумента, зроблені з різних кутів.
Загалом до експозиції увійшли як сучасні фото, так і світлини початку 30-х років минулого століття, а також фотографії акторів театру Леся Курбаса, які позували для створення скульптурної групи пам’ятника, створеного М. Манізером та Й. Лангбардом. Усього у двох залах художнього музею розмістили 70 світлин.
— Напередодні 200-ї річниці з дня народження великого сина українського народу ми відкриваємо цю виставку, — сказала на урочистій церемонії відкриття директор Харківського художнього музею Валентина Мизгіна. — Безумовно, харків’яни прекрасно знають пам’ятник Шевченкові, проте завдяки цим фотографіям їм відкриється багато нового.
І справді, переходячи з одного залу музею в інший та вдивляючись в образи на світлинах, мимоволі пригадуєш багатопланову композицію самого монумента, що височіє в центрі Харкова, в Саду імені Шевченка. Кожна з його частин також проглядається поступово, в міру знайомства з ним. Однак пам’ятник сприймається як єдине гармонійне ціле. І з віддалених виступів архітектурної спіралі, що оточує одинадцятиметровий тригранний пілон з фігурою Великого Кобзаря, шістнадцять динамічних статуй символізують влучно передане безперервне наростання народної боротьби з гнобителями.
Важко не погодитися з переконливими словами Інни Можейко, яка вірить у те, що «цей пам’ятник, як і сам Тарас Шевченко, об’єднує не тільки жителів Харкова, не тільки жителів нашої країни, він об’єднує всіх людей, які чують і розуміють слово Тараса Шевченка».
Ми в Google+