У перші дні нового року  прийнято ділитися планами на майбутнє і сподіватися на краще. Це стосується не лише окремих людей, а й спільнот, що у нашому глобалізованому  світі претендують на роль провідних політичних гравців.

ЄС: від Литви до Греції

Афіни мають намір зробити пріоритетами свого головування економічний розвиток, боротьбу з безробіттям і зростання зайнятості населення, зміцнення банківського і фінансового союзу, розв’язання проблем міграції, а також європейську солідарність.

Греція відкрила сайт свого головування в ЄС — gr2014.eu і акаунт у Twitter — twitter.com/gr2014eu, а логотипом обрала кораблик під вітрилом. Він супроводжуватиме всі офіційні заходи ЄС у першій половині 2014 року, а їх заплановано 120, зокрема 14 нарад на рівні міністрів.

Греція вважає, що її головування в ЄС має символізувати зміни. Влада країни обіцяє зробити головування економним, тож відмовилися навіть від традиції дарувати краватки із символікою країни-голови.

До речі, Президент України Віктор Янукович,  вітаючи Президента Грецької Республіки Каролоса Папульяса з нагоди початку головування Грецької Республіки у Раді Європейського Союзу, зазначив, що розраховує на сприяння Грецької Республіки у подальшому розвитку взаємодії України та ЄС, спрямованої на укладення й ефективну імплементацію Угоди про асоціацію.

ОБСЄ: естафету перебрала Швейцарія

У 2014 році в Організації з безпеки та співробітництва в Європі головуватиме Швейцарія, яка перебрала цю почесну місію від України. За словами президента Швейцарської конфедерації Дідьє Буркхальтера, пріоритетом швейцарського головування буде врегулювання конфліктів у «гарячих» точках, регіональна співпраця, захист прав національних меншин.

Також він повідомив, що Швейцарія під час свого головування в ОБСЄ призначить двох спеціальних представників на Західних Балканах і Південному Кавказі. За словами пана Буркхальтера, спецпредставники працюватимуть два роки, оскільки їх перепризначить Сербія, яка головуватиме в ОБСЄ 2015-го. Дідьє Буркхальтер також зазначив, що серед пріоритетів головування його країни залишиться врегулювання ситуації в Придністров’ї.

Єврозона: Латвія стала 18-м членом

Латвія 1 січня 2014 року стала 18-ю державою — учасником зони обігу євро. Жителі Латвії зможуть обміняти готівку лати на євро у всіх комерційних банках країни за офіційним курсом 1 євро до 0,702804 лата без комісії. Можливість безплатного обміну діятиме протягом шести місяців, тобто до 30 червня 2014 року. Лати на безготівкових рахунках в латвійських банках 1 січня будуть автоматично конвертовані в євро.

Крім того, всі центральні банки єврозони обмінюють лати, які пред’являють у банкнотах, на євро з 2 січня до кінця лютого цього року без будь-якої додаткової плати. При цьому Центробанк Латвії прийматиме лати до обміну протягом необмеженого періоду.

У магазинах лати прийматимуть до 15 січня 2014-го, але решту видаватимуть у євро. Так, латвійська національна валюта перестане бути офіційним платіжним засобом вже в середині січня.

Варто зазначити, що з  2002 року євробанкноти і євромонети було введено в обіг у Бельгії, Німеччині, Греції, Іспанії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Португалії, Австрії та Фінляндії. У 2007 році до єврозони приєдналася Словенія, в 2008-му — Кіпр і Мальта, у 2009-му — Словаччина. 2011-го сімнадцятим членом валютного союзу стала Естонія.