Численні пікетування, зустрічі з очільниками медичної галузі та керівництвом області, під час яких хворих запевняли, що розв’яжуть проблему фінансування лікування в гемодіалізному центрі «Фрезеніус», так ні до чого й не привели. А отже, як заявляють пацієнти, керівники не дають шансу їм жити повноцінно, без остраху перед завтрашнім днем.

За наполяганням керівництва області, торік фінансування гемодіалізу було покладене на районні та міські бюджети Черкащини. Ухваливши обласний бюджет на нинішній рік, обласні депутати залишили такий порядок без змін. Тож доля 62 хворих на ниркову недостатність і нині залишається невизначеною. Адже і в обласному бюджеті коштів у розмірі 10 мільйонів на це не закладено.

Якщо торік відшкодування лікування представників міст і районів з місцевих бюджетів сяк-так здійснювалося, то нині перед гемодіалізним центром знову постала проблема нестачі коштів. Та й не сказати, що торік усе йшло гладко. Приміром, Черкаська міська рада переказала свої 3,3 мільйона гривень на лікування 23 жителів міста тільки в останні дні грудня минулого року. Як виявилося, з 18 районів, представники яких лікуються у «Фрезеніусі», коштів торік так і не переказали шість. Тепер борг зокрема на Смілі, Каневі, Корсуні-Шевченківському, Тальному та Умані. У підсумку клініка не одержала чотирьох мільйонів гривень відшкодування за надані послуги.

Цього року, за словами пацієнтів «Фрезеніуса», проблема нестачі коштів на їхнє лікування знову загострилася.

Як сказала хвора Любов Гайдай, вона ладна сидіти на сухарях, без пенсії, тільки б не позбавили її можливості лікуватися в клініці «Фрезеніус». Майже п’ять років очищують кров у цій німецькій клініці смілянинові Анатолієві. Він один із кількох десятків пацієнтів, життя яких залежить від штучних нирок. Чоловік раніше лікувався в обласній лікарні. Запевняє, що став на ноги лише завдяки «Фрезеніусу». Його та інших пацієнтів німецької клініки чиновники вмовляють перейти до обласної лікарні. Люди  категорично проти.

Як зауважує головний лікар клініки «Фрезеніус» Володимир Новаківський, пояснення «нема грошей» нині нікого не влаштовує, адже  йдеться про життя людей. Гроші за бажання можна знайти.

Але чомусь не знаходять. Тому й ходять у прохачах смертельно хворі люди уже не перший рік. Не прояснює ситуації й директор департаменту охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації Володимир Брожик.

Для пацієнтів клініки її штучні нирки — це єдиний шанс жити. Якщо найближчим часом чиновники їх не почують, обіцяють пікетувати їхні помешкання. Чи ж варто доводити людей до відчаю?