Олександр КРЮЧКОВ,
«Урядовий кур’єр»

Після набуття чинності рішення Європарламенту, яке в односторонньому порядку обнулить митні ставки для наших товарів, перед українським бізнесом вимальовується райдужна перспектива: він може в рази збільшити поставки своїх товарів на ринки ЄС. Про те, що до 1 листопада 2014-го (доки діятимуть митні пільги для України), лише наші аграрії можуть виграти близько 400 мільйонів євро, здебільшого і говорили в демонстраційних павільйонах та на Міжнародній конференції «Нові можливості та виклики для аграрної торгівлі України з ЄС» учасники ХХVI Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку «АГРО-2014», яка проходить у Києві 4—7 червня.

По-різному сприймаються в Україні європейські перспективи. Для цієї маленької відвідувачки виставки велике колесо сільськогосподарської техніки, мабуть, асоціюється з безпечним та комфортним майбутнім. Фото СвІтлани СКРЯБІНОЇ

Зелене світло для села

Українських селян нині найбільше турбує те, що не всі вони мають європейські сертифікати на продукцію і ринок ЄС для українських товарів обмежений квотами. На це заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський сказав, що сертифікати мають ті виробники, які завчасно потурбувалися про свої міжнародні перспективи. Нинішнього року, наприклад, до ЄС уже експортують м’ясо курятини кілька вітчизняних великих компаній. Передбачаючи це, польська газета Puls Biznesu написала торік, що після відкриття зони вільної торгівлі ЄС з Україною польська курятина навряд чи витримає конкуренцію з українською. І, мабуть, не лише польська. Українські птахівники небезуспішно шукають ринки збуту своєї продукції в Китаї, Саудівській Аравії та ПАР.

Водночас представник Американської торговельної палати в Україні Тарас Качка поінформував аграріїв, що Євросоюз керує квотами автоматично, і якщо його ринок не в повній мірі забезпечений тією чи іншою продукцією, квоти переглядаються. Наприклад, жителям Старого Світу до вподоби українські овочі — огірки, помідори, які своїми смаковими якостями переважають європейські і турецькі. Тому тепличним господарствам можна не дуже перейматися квотними обмеженнями. Як і пасічникам (українське село вже відправило до Європи 3 тисячі тонн меду з 5 тисяч тонн річних), а також тим, хто вирощує і продає кукурудзу, соняшник та іншу продукцію рослинництва.

До речі, Україну вже вважають лідером з деяких аграрних показників. Ми, наприклад, перші у світі з експорту соняшникової олії, треті — з постачання зернових культур, кукурудзи, шості — з пшениці, дев’яті — з експорту м’яса курятини. У міру нарощування зернового потенціалу країни Україна зможе також експортувати половину вирощеного зерна, стати стабільним експортером тваринницької продукції на світові ринки. Але для цього Верховна Рада має ухвалити важливі закони, подолати корупцію.

Потрібні нові закони

— Одним із найбільших досягнень, — зазначив на виставці міністр аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка, — стало ухвалення Верховною Радою України закону щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру, який скасував в аграрному секторі 20 із 44 відповідних дозвільних документів, відмінив сертифікацію послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, погодження на ввезення в Україну засобів захисту рослин та проведення аналітичних досліджень під час транспортування їх в Україну. Спрощено видачу дозволу на ввезення в Україну тварин, продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, кормів. Крім того, 3 з 5 (першочергових) законопроектів — «Про державний контроль у сфері забезпечення безпеки та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації і реєстрації тварин», «Про побічні продукти тваринного походження, не призначених для споживання людиною», — розроблених аграрним міністерством та професійними асоціаціями, прийнято урядом і найближчим часом їх буде внесено на розгляд Верховної Ради. А 3 червня парламент ухвалив закон, який скасовує обов’язковий технічний огляд сільськогосподарської техніки.

Отже, сільське господарство України, попри економічні та політичні негаразди, продовжує нарощувати свій потенціал і зміцнювати позиції на світовому ринку продовольства. Про це свідчить хоча б той факт, що український аграрний сектор формує нині близько 13% валового внутрішнього продукту держави, забезпечує 9—11% доходів у державний бюджет, займаючи друге місце серед секторів національної економіки у товарній структурі експорту.