Офіційне повідомлення було дуже скупим. В один із грудневих днів приблизно о 5 годині ранку на житловому масиві Дахнівка обласного центру під час катання мотоциклом по Дніпру, який на той час укрився кригою, на відстані майже кілометр від берега в промоїну провалився мотоцикл МТ-10 з водієм та пасажиркою — у воді опинилися 22-річний юнак та його 18-річна подруга. Впродовж 20 хвилин вони намагалися самотужки дістатися берега й кликали на допомогу, поки їх не почув місцевий житель, який в той час саме проходив вздовж берега.
Незважаючи на тонку кригу, чоловік одразу кинувся їм на допомогу. На жаль, урятувати йому вдалося лише дівчину. Тіло хлопця згодом підняли на берег працівники другої державної пожежно-рятувальної частини. Рятувальники відігріли потерпілу й передали її до рук родичів. Ось така офіційна хроніка події, яку оприлюднило управління ДСНС у Черкаській області.
Минув день. З героєм-рятувальником працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій хотілося поспілкуватися ближче. Серед тих, хто першим розпитував черкащанина Андрія Василегу про нічну пригоду, був і речник начальника згаданого управління Костянтин Проценко.
— Андрій — природжений рятувальник, — поділився своїм враженням Костянтин Петрович. — Це не перше людське життя, врятоване цим мужнім чоловіком.
…Андрієві тієї ночі чомусь не спалося. Уже наближалося до ранку, і він вирішив разом зі своїм вірним псом Каюром прогулятися берегом. Віддалений крик, ніби постріл, пролунав несподівано. І, на жаль, не зовсім чітко. Подумав: може, просто почулося? Проте Каюр також насторожився й тривожно вглядався в нічний морок. Крик повторився. Каюр, зрозумівши бажання хазяїна, помчав на лід, однак незабаром стишив біг, намагаючись точно визначити місце, звідки просили допомоги. Поспішаючи за собакою, Андрій встиг зателефонувати у службу порятунку.
Каюр зупинився за кілька метрів від великої ополонки. Андрій, затамувавши подих, обережно поповз по кризі, яка почала потріскувати. У примарному нічному світлі він раптом швидше вгадав, ніж побачив, чорну смугу води. За край ополонки трималося двоє людей. Дівчині поталанило більше, її легка куртка завдяки повітрю, яке в ній зібралося, стала своєрідним рятувальним жилетом. Хлопця ж тягла на дно намокла куфайка. Скинувши вітрівку, Андрій кинув один рукав дівчині, яка була ближче до нього. Впіймавши рукав, вона намагалася якось зачепити хлопця, щоб рятувальник зміг витягнути обох, однак сил уже забракло. Льодяна вода скувала рухи, відібрала мову. Вона неймовірними зусиллями тягла хлопця, вчепившись другою рукою в рукав куртки, яку міцно тримав Андрій, проте останньої миті той вислизнув і пірнув у чорну глибочінь.
Витягнувши дівчину, Андрій повернувся по хлопця, проте той уже зовсім не рухався й не реагував на голос. А наблизившись до нього майже впритул, Андрій побачив застиглий погляд замерзлої людини.
Потім він ніс дівчину на руках, аж поки з туману не виринула група рятувальників у червоних костюмах. Лише при світлі потужних фар роздивився обличчя врятованої дівчини. Упізнав у ній доньку своєї однокласниці, яку нещодавно бачив. Як з’ясувалося, це вже четверта людина, врятована Андрієм на воді.
— Не розумію, — дивується він, — як можна бути такими безпечними, необачними?
Згадує двох врятованих ним рибалок, які, прямуючи по Дніпру навпростець, провалилися під кригу. Ще був дайвінгіст-любитель, який мало не загинув у воді на очах у своїх розгублених товаришів. Тепер ще й донька однокласниці.
— Їм просто поталанило, що поряд виявився такий мужній і вмілий чоловік, — зауважує Костянтин Проценко. — Він учинив як справжній рятувальник, діючи грамотно й кмітливо, вдруге подарував цим людям життя. Однак так буває не завжди. Торік на водних об’єктах області зареєстровано 81 пригоду, внаслідок яких 72 особи загинуло, і тільки 16 удалося врятувати.
Ми в Google+