Останніми роками на сцені Тернопільського академічного драмтеатру ім. Тараса Шевченка комедія посідає чільне місце. До цього жанру в своїй дебютній режисерській роботі вирішив звернутися й актор Микола Бажанов. Він вибрав добре знану п’єсу англійського драматурга Рея Куні «Занадто одружений таксист». Рішення відповідальне. Адже відомо, що цей твір у нашій країні знайшов своє прочитання і у столичному національному, й у деяких обласних драматичних театрах.
Грань, якої ще не було
Микола Бажанов зізнається, що ця комедія припала йому до душі кількістю героїв. Бо хотілося згуртувати такий акторський ансамбль, який «працював би мобільно, самовіддано й довіряв би режисерові». Вже перший прем’єрний вечір засвідчив: у виборі й сценічного матеріалу, й акторів режисер-дебютант не помилився. Вистава за твором Рея Куні, схоже, твердо закріпить за собою визначення «касова». Видається, що театр поставив на цьому наголос — чи не вперше хотів подивувати афішею з оголеними тілами акторів, які втілюють образи головних персонажів. У цьому бачу й іншу символіку. Оголюючи вади й аморальні та протиправні вчинки головного героя вистави таксиста Джона Сміта, режисер через легкий гумор поволі веде його до розп’яття — усвідомлення скоєного, переосмислення своїх дій. Це вже приклад для глядача — позбуватися бруду в людських взаєминах і почуттях, у сімейному житті, не заводити себе й інших у хащі інтриганства, ошуканства. Адже Джон (актор Андрій Малінович) хоч і скромний таксист, але брехун, спритник, крутиголова… Живе він на дві родини й на два помешкання. З першою дружиною Мері (роль виконує Оксана Левків) вінчався у церкві, вона з тих, яку називають кухонною — дбайлива, турботлива, зразкова жінка, господиня. З Барбарою, другою обраницею, (актриса Юлія Яблонська) Сміт — у цивільному шлюбі, магнітом їхніх стосунків радше слугує втіха, хтивість. Джон суворо дотримується графіка відвідування дружин. Минуло три роки такого обману і, здається, так буде завжди. Але таємне ніколи не може бути вічним. Рятуючи стареньку пані від грабіжника, молодий таксист отримав сумочкою по голові й опинився в лікарні. Там він назвав адресу Барбари, а з лікувального закладу повернувся до Мері — за іншим місцем проживання. Це зацікавило поліцію. Аж два інспектори взялися за розслідування романтичної афери, до краю заплутаної справи. Актор Віталій Луговий втілив образ інспектора першого відділку, справжнього нишпорку Траутона, який потім докопається до істини й виведе на чисту воду гультяя і ловкача Джона Сміта. Принагідно зазначу, це не перша у Віталія роль служителя закону. Але Траутон йому надто дорогий передусім тим, що зумів зіграти його саме у дебютній виставі свого однокурсника Миколи Бажанова.
Багато ролей, зокрема й комедійних, на сцені театру пощастило втілити також артисту Андрію Маліновичу. Джон Сміт для нього — «грань, якої ще не було» в його творчому доробку.
Загалом сама вистава — сценічний простір, де, кажучи словами Миколи Бажанова, актори можуть певною мірою щось вигадати нашвидку, побавитися. Бо й справді, крім довершеного драматичного матеріалу, чудової сюжетної лінії, режисер-дебютант зібрав професійний молодий акторський ансамбль.
Комедії життя
Виявляється, «Занадто одружений таксист» майже десять років чекав своєї з’яви на тернопільській сцені. Принаймні, п’єсу свого часу режисер театру заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила читав, але втілити її руки не доходили. Заздрість, що за показ комедії Рея Куні взявся дебютант, маститого постановника не бере. Навпаки, твердить: прагне, аби молодь ішла в режисеру. Вважає, що нашим театрам не вистачає ні доброї драматургії, ні режисерів.
Найближчим часом Тернопільський академічний драматичний театр ім. Тараса Шевченка запросить глядачів на нові вистави. Зокрема народний артист України, лауреат Шевченківської премії Федір Стригун запропонує прем’єру оперети Ярослава Барнича «Шаріка» про кохання українського січового стрільця. А режисер В’ячеслав Жила теж зазирнув у минуле, аж у 1880-ті роки. Саме тоді відомий сербський драматург Бранислав Нушич написав сатиричну комедію «Народни посланик», тобто «Народний депутат». Хоча минуло вже понад сотня літ, але у виборних перегонах, по суті, нічого й не змінилося. Тим часом у Миколи Бажанова вже нова творча мрія — спробувати себе в жанрі драми.
Ми в Google+