Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»

Тема незаконного видобутку корисних копалин не нова. Однак якщо горезвісні луганські копанки і приватизовані нафтові чи газові свердловини зі смішною рентною платою за ділянки під ними викликають резонанс на найвищому владному рівні, то інші справи, які робляться на місцях із шумом і пилом, поки не спричиняють навіть суспільного розголосу. Чому? Адже економічні втрати держави від хижацького розкрадання природних ресурсів вимірюються цифрами з великою кількістю нулів. У багатьох випадках гроші, яких сьогодні так потребують бюджети всіх рівнів, поглинає пісок. До речі, не завжди в переносному значенні.

Йдеться, зокрема, про видобуток одного з найбільших природних багатств на Херсонщині. Саме тут на території трьох районів розмістився Національний природний парк «Олешківські піски», створений відповідно до указу Президента України від 23 лютого 2010 року з метою збереження цінних природних територій та історико-культурних об’єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, освітнє, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Згідно з дослідженнями вчених, Олешківська пустеля є природним фільтром води і несанкціонований видобуток піску на її території може мати непоправні наслідки не лише для нашої держави, а й для усієї Європи.

Кримінальні кар’єри

І саме тут, де мали б дбати про довкілля, щодня трактори, бульдозери і КамАЗи знищують найбільшу в Європі пустелю, — волають екологи і громадські активісти. Про те, що на території  Херсонської області діє 150 кар’єрів з нелегального видобутку піску, заявив публічно в ЗМІ один з недавніх керівників Херсонської облдержадміністрації, після чого... був звільнений.

Місцеві активісти зазначають: час від часу вдається зібрати гучну прес-конференцію, час від часу з цієї теми порушуються кримінальні справи. Але жодна з них жодного разу не закінчилася притягненням кого-небудь до кримінальної відповідальності.

Ось крик душі жителів одного із сіл Цюрупинського району, оприлюднений раніше в ЗМІ:

«Щодень через село проходить до 50 великовантажних КамАЗів із причепами, а це по 50 тонн загальної ваги. Пилюка така, що господині не ризикують вивішувати прання. І при цьому «прибульці» постійно вимагають від сільради виділення все нових і нових ділянок. Відмовляють — у хід ідуть погрози. Тероризують населення якісь незрозумілі «бізнесмени», всі в наколках, пальці віялом. При всіх нахабно заявляють місцевій громаді: якщо треба, і без її участі всі питання «повирішують» у Херсоні. Мовляв, «у темі» найбільші люди не тільки області, а й столиці. Після низки резонансних публікацій радикальних протестів населення, перекриття трас і пікетування ХОДА, прокуратура зазвичай оголошує заборону на видобуток... на день-два. Та для добувачів і тут немає проблем: не можна вдень — почали возити... вночі. Гуркіт стоїть такий, що шибки тремтять, а від драги просто закладає вуха...»

Краєм ходять легенди про те, що майже весь пісок на території області видобувається незаконно, кримінально. А тим, хто хотів би працювати чесно, прозоро, законно, з дотриманням усіх необхідних норм і підзаконних актів, влаштовують перевірку за перевіркою. Й під шумок продовжують видавати дозволи дуже дивним фірмам на ще більш дивну діяльність: виробництво протипожежних водойм, доріг, науковий  видобуток.  Причому пісок сотнями тисяч тонн миють у річках, озерах, беруть з пустелі. В просто-таки астрономічних масштабах. За умови, що ті водойми мало хто бачив.

Чесність не в моді

Ось витяг із відкритого листа-звернення трудового колективу ТОВ «Георесурси» — підприємства, яке з 2002 року на підставі ліцензії на користування надрами, виданої Міністерством екології та природних ресурсів України, видобуває кварцовий пісок з Кардашинського родовища і займається його оптовою реалізацією водним транспортом та автотранспортом безпосередньо з кар’єру.

 «...Украй складна, нетерпима, критична ситуація змусила працівників нашого підприємства звернутися до правоохоронних органів, громадських організацій, засобів масової інформації: погрози та шантаж з боку представників влади, безпідставні безкінечні перевірки контролюючих органів не дають нам змоги реалізувати своє право на працю в законний спосіб… Експлуатація Кардашинського кар’єру розпочалася понад сорок років тому, але й на сьогодні він є головним постачальником піску високої якості для підприємств будівельної індустрії  Херсонської, Миколаївської, Одеської областей...»

Щоб даремно не забирати час, досить сказати, що за наявності найповнішого комплекту всіх потрібних, і навіть не потрібних, причому з величезним запасом дозвільних документів, погоджень, карт, схем, уже кілька років колектив не може отримати гірничий відвід і законно почати роботу. Тому що незаконно, до чого їх власне і штовхають, вони не хочуть, категорично відмовляються давати «відкати». Платити бажають виключно до бюджету (а це десятки мільйонів гривень на рік). Регулярно витрачають великі гроші на розвиток і зміцнення соціальної сфери населених пунктів, де ведеться видобуток.

Призначений 2 березня цього року на посаду голови Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Одарченко з самого початку обіцяв звернути увагу на проблему незаконного видобування і зазначав, що саме «Георесурси» — єдиний на сьогодні законний і легітимний добувач піску на Херсонщині. Та через два тижні Юрій Віталійович забув про свою обіцянку. А обласна рада, яка вже кілька місяців безуспішно намагається обрати нового голову, не дає підприємству гірничого відводу. З цього приводу народний депутат Олег Панькевич направив на ім’я Генерального прокурора України депутатський запит «Щодо корупційніх дій посадових осіб та депутатів Херсонської обласної ради, державних чиновників дозвільних та контролюючих органів області».

А доки боротьбу з корупцією на місцях розуміють по-своєму, а в децентралізації вбачають лише делегування повноважень, а не відповідальності, пісок нещадно вивозять із золотих пляжів Арабатської стрілки в районі курортної Генічеської гірки і Щасливого, і п’ятдесятитонні вантажівки з причепами порошать українською Сахарою… І, звісна річ, лише потуг громадськості у боротьбі з кримінальним видобутком недостатньо. З цим далеко не останньою чергою доведеться зіткнутися, імовірно, новому голові облдержадміністрації, адже нинішній очільник-сумісник, найпевніше, днями обере депутатський мандат замість крісла голови ОДА.