Перший круглий стіл у форматі діалогу «держава — бізнес — громадськість» було присвячено обговоренню трьох довідкових референтних документів з найкращих доступних технологій та методів управління (BREFs), які чинні в ЄС та вже перекладені українською мовою для впровадження в Україні. Вони стосуються сучасних стандартів екомодернізації в галузях енергоефективності, виробництва чавуну, сталі, цементу та вапна.

Загалом Міндовкілля спільно з експертами проєктів GIZ BAT for Ukraine, GIZ Energy efficiency та APENA 2 вже переклали 13 таких документів. Робота триває. Адже в ЄС, куди прямує Україна, в межах директиви 2010/75/ЄС чинні 32 довідкові референтні документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та два REF.

«Попри війну Україна прямує до ЄС, і імплементація 75-ї директиви — одне з наших зобов’язань за Угодою про асоціацію. Крім того, стійка промисловість та зменшення забруднення довкілля — один з елементів Європейського зеленого курсу. Звичайно, нині Україна живе в іншій реальності через повномасштабне вторгнення рф. Ми розуміємо, що через постійні ракетні атаки наша промисловість працює лише на 25% потужності. Кожен зруйнований об’єкт потрібно буде відбудовувати наново. І навіть не виникає сумнівів, що повоєнна відбудова має відбуватися вже з урахуванням сучасних зелених технологій за стандартами ЄС. На цьому наголошують Президент та уряд України, на це звертають увагу наші міжнародні партнери», — зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Лише за даними Київської школи економіки, 2022 року прямих збитків внаслідок війни зазнало щонайменше 109 великих та середніх підприємств. На відновлення потрібні значні ресурси, які бізнесу самотужки складно знайти. Реформа зменшення промислового забруднення в Україні, впровадження найкращих доступних технологій дасть змогу відбудувати об’єкти й залучити для цього необхідні інвестиції. Адже одна із ключових умов надання міжнародними фінансовими установами коштів — досягнення європейських екологічних стандартів. Європейський досвід переконує, що вигоди від впровадження НДТМ для підприємств і держави загалом перевищують витрати на екомодернізацію більш ніж удесятеро.

Тому Міндовкілля відкрите до діалогу та зацікавлене в розумінні й сприйнятті реформи всіх причетних осіб, бо від цього залежить її успіх. За кожним із НДТМ, які необхідно впровадити, проводитимуть відповідні круглі столи, а також створять окремі робочі групи за участі представників державних органів, бізнесу, громадськості, науковців та експертів для їх ефективного опрацювання.

Міндовкілля бачить занепокоєння бізнесу значними витратами на впровадження НДТМ. Тому багато хто ставиться до екомодернізації з острахом. Тож для обговорення можливих та найбільш оптимальних інструментів фінансування проєктів міністерство організує окремий майданчик для діалогу, куди залучить представників бізнесу та міжнародних партнерів, повідомляє пресслужба відомства.

Торік з ініціативи Руслана Стрільця було розпочато переговори з Європейським бюро ІРРС про підтримку у впровадженні висновків НДТМ в українське законодавство, тобто долучення України до Севільського процесу, що дасть змогу нашій країні брати участь в розробленні та оновленні НДТМ, які ухвалює Європейська комісія.

«Україна має унікальний шанс навіть під час війни започаткувати таку роботу і системно підійти до подальшої відбудови промисловості та країни загалом. Всебічний діалог дасть нам змогу в найкоротший термін і з найбільш виваженим результатом почати реформу задля зеленого майбутнього країни», — наголосив Руслан Стрілець.