Так склалося, що понад 60 років я пропрацював у системі державної санепідемслужби, доводилося займатися санітарною пропагандою, й це дало розуміння, що без пропаганди, комунікації з населенням неможливо ефективно здійснювати намічені заходи з дотримання здорового способу життя, екологічної безпеки, профілактики інфекційних та інших захворювань. А найголовніше, що реалізація цих заходів неможлива без творчої співпраці з журналістами.

ДО ДНЯ ЖУРНАЛІСТА. Ось уже 81-й рік виходить у світ газета «Волинь-нова»! Що й казати, дата славна! А народилося це видання 1939-го. У різні роки його редакторами були такі знані в газетному світі постаті, як Юхим Лазебник, Яків Чернявський, Іван Сподаренко, Полікарп Шафета, Степан Сачук…

Загальна кількість міських, селищних та сільських рад в Луганській області нині вп’ятеро менша, ніж до реформи. Про економічний, соціальний стан громад, їхні перспективи, а також про те, як вони переживають наслідки карантину, спричиненого пандемією COVID-19, в ексклюзивному інтерв’ю «Урядового кур’єра» з виконавчим директором Луганського регіонального відділення Асоціації міст України Наталією БОЙКО.

…Пригадую екскурсію до філії Національної бібліотеки імені Вернадського, що на вулиці Володимирській. Унікальні рукописні видання, інкунабули, стародруки, перші газети й музичні раритети, художня збірня. І уже під кінець екскурсії наші погляди зупинилися на розкладених на столах книжках і журналах, за читання яких за радянських часів дуже легко було загриміти подалі від України. І серед них чимало номерів журналу «Лис Микита».

Понад два місяці перебування на самоізоляції. Чи стали вони нездоланною перепоною для майстрів образотворчого мистецтва в їхньому самовираженні? Як відбилися на їхній творчості? Якими є образи, створені в цей період? Що зроблено?

Пандемія пандемією, та гібридна війна триває за розкладом. Навіть попри те, що керівний Кремль, немов шашіль, точить коронавірус, геополітики не здаються. Вустами прессекретаря глави держави, де лютує COVID-19, Москва днями висловила «серйозне занепокоєння» обстрілами, що буцімто почастішали з боку ЗСУ на лінії зіткнення на Донбасі. А в ОРДЛО оперативно відрапортували, що вже привели в повну бойову готовність усі проросійські незаконні збройні формування і продовжують мобілізацію.

Щороку в Привільненській об’єднаній громаді в Дубенському районі на Рівненщині проходить виїзний день депутата. Місцеві обранці сідають в автобус і, не минаючи жодного закутка, бачать усе: й переміни, що сталися за рік, і проблеми, які треба перетворити на можливості. Бо саме з такою філософією тут підходять до життя у громаді.

Край за Карпатами, де майже 9,5 тисячі річок і потічків загальною довжиною близько 20 тисяч кілометрів, — найбагатший за водними ресурсами регіон країни. Ставитися до таких природних багатств, звісно, слід з особливою увагою: дбати про них і примножувати. Тож слід оберігати іхтіофауну, яка водиться у водних артеріях області.

Вітчизняна наука вже чимало років відчуває нестачу фінансування від держави, що значною мірою гальмує її розвиток. Наука потребує кардинальних змін, переосмислення, прямого зв’язку із практикою. Вона має відповідати сучасним викликам суспільства й економіки. Про це та інше «Урядовий кур’єр» розмовляв з академіком НАН України, головою ради Національного банку вченим-економістом Богданом ДАНИЛИШИНИМ.

Екстерном здобувають знання у школах української Луганщини 943 учні. На віддаленому доступі навчаються ще 296, і це школярі, які проживають на тимчасово окупованій території. Педагоги шкіл області прагнуть створити всі умови, аби підліткам було зручно вчитися і складати ЗНО в Україні. Цього року означилася нова тенденція: зростає кількість батьків з того боку Сіверського Дінця, які записують своїх першокласників у школи на українському боці лінії розмежування.