У журналістській практиці інколи доходиш висновку, що окреме питання, яке вивчаєш, — лише фрагмент набагато глобальнішої проблеми. Як це сталося, приміром, після звернення до редакції керівника ТОВ «ССМ і К» Юрія Марченка зі скаргою на неправомірні дії міської влади Тисмениці. Там він понад рік не може одержати згоди на затвердження проекту землеустрою для реконструкції та обслуговування викупленого ним виробничо-складського приміщення. І вважає, що перешкоди чинять через його прагнення працювати прозоро та небажання заохочувати окремих депутатів. Будівництво й експлуатація об’єкта сприяли б створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до місцевого та інших бюджетів, які не можуть похвалитися достатком. 

Позаминулої суботи в Рівному був випускний: традиційна хода у святкових сукнях центральною вулицею, перекрито рух транспорту, останній шкільний вальс — усе заради тих, хто завтра стане на самостійну життєву стежину.

У неділю — знову свято, День молоді: відірвалися і молоді, й не зовсім. До ранку святкували не лише на центральному майдані, а й у найближчих дворах. Кому діло до того, що там теж живуть люди, які потерпають від спеки, яким зранку на роботу, а вони через суцільні оргії навіть уночі не можуть відчинити кватирки? Уже не кажу про туалети, яких у центрі міста катма. 

Бізнесмени кажуть, що потерпають від змін до законів, згідно з якими з 1 січня 2017 року за порушення трудового законодавства вони повинні сплачувати, на їхню думку, драконівські штрафи. У Верховній Раді перебуває проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства (№5711), який значно зменшує такі штрафи. 

Один із важливих напрямів у боротьбі з агресором — захист наших інтересів у судах. Зокрема в Європейському суді з прав людини, куди наша держава спрямувала п’ять скарг «Україна проти Росії», хоч цей суд розглядає тільки порушення прав людини в межах Європейської конвенції з прав людини. Із жодними іншими питаннями до нього звернутися не можна.

Українське книговидання втратило видатного художника, книжкового графіка світового рівня, автора понад 100 книжкових ілюстративних циклів. Книжки, проілюстровані народним художником Сергієм Якутовичем, — гідне надбання не тільки видавництв, а й вагомий здобуток національної культури. 

Якщо озимі зернові навесні можна підсіяти або пересіяти, то побиті морозом цвіт і зав’язь на плодоягідних насадженнях не відновити. Більше того, втрати не обмежуються недобором урожаю, а в період з весни до зими зростають, бо догляд за ушкодженим садом здійснюється як за повноцінним — така специфіка галузі. А цього року від негоди постраждало багато садів. І не лише в Україні, а й наприклад у Нідерландах, Польщі, Австрії, Німеччині. Однак тут є різниця. 

За даними екологів, понад 160 тисяч гектарів землі в Україні, яку можна було б використовувати для сільськогосподарського виробництва, займають полігони для сміття. Тут поховано майже 35 мільярдів тонн твердих побутових відходів. І щороку в нашій країні, як стверджують у Мінрегіоні, фіксують ще близько 30 тисяч неконтрольованих сміттєзвалищ різних розмірів. 

Нині чимало експертів і державних мужів критикують введений півтора року тому так званий мораторій на вивезення з України за кордон і передусім до країн європейської спільноти деревини. Це зрозуміло, бо така заборона, з одного боку, суперечить міжнародним правилам зовнішньої торгівлі. Проте з іншого боку — поставила заслін безконтрольному вирубуванню карпатських і поліських лісів. 

Тепер, коли питання запровадження ринку землі постало особливо гостро, варто подивитися, як його вирішують в інших країнах, чим їхні приклади можуть стати нам у пригоді. Щоправда, більшість позитивних прикладів у наших умовах не можна реалізувати з різних причин: чи історично не склалося, чи час безповоротно втрачено, чи інші умови не такі. Зате реалізація негативних сценаріїв навіть дуже вірогідна, якщо не вжити запобіжних заходів.  

Не секрет, що українська пенсійна система в сучасному вигляді — великий тягар для державного бюджету, адже нині його дефіцит — понад 140 мільярдів гривень. Проте виплати більшості літніх людей дуже малі, що не дає їм змоги не лише жити гідно, а навіть виживати. Отже, проведення пенсійної реформи стало не лише потребою у змінах, а невідкладною необхідністю сьогодення. Як відомо, проект цього закону вже подано до Верховної Ради, і його, напевно, розглянуть найближчим часом.