Майже 200 кілометрів від Рівного, і ми в Будимлі, яка причаїлася на самісінькому білоруському кордоні. Унікальність поліського села, що в Дубровицькому районі, в тому, що воно й досі належить до другої чорнобильської зони. Після аварії на Чорнобильській АЕС, понад 30 років тому, це була територія обов’язкового (безумовного) відселення. Тобто жити тут було заборонено законодавчо. Нині життя тут просто-таки вирує. Місцеві навіть жартують, що, мовляв, розвиваємося, як у Китаї. У тутешніх сім’ях народжується по 12—15 дітей, загалом у селі майже 1000 жителів. До першого білоруського села звідси 12 кілометрів, а до кордону — лише 7. Річ у тім, що «за Польщі» (до 1939 року) Будимля належала до Столінського повіту нинішньої Білорусі. Картоплю тут і тепер називають не інакше, як бульбою чи товченею, ходять по гриби та ягоди в білоруські ліси, дивляться тамтешні канали і жартують теж по-білоруськи : «Бульба йость, вода рядом, дров нарубим — і порядок». Та чи справді порядок? 

Усі шестеро дітей сім’ї Печених із Золотого у 2014 році стали волонтерами. Та й як інакше, коли мама й тато з ранку до вечора розвозять найбільш постраждалим людям продукти і медикаменти, речі та мийні засоби? «Ми співпрацювали з різними міжнародними організаціями, починаючи з People inneed («Людина в біді», Чехія), яка першою сюди приїхала в серпні, привезла гуманітарну допомогу. Діти допомагали розвантажувати машини, фасували пакети. Для них це було дуже незвично, цікаво, — згадує Світлана Печена. — Вони бачили, як люди радіють допомозі, дякують за неї. Це сильний виховний момент». 

Днями один народний обранець з найвищої в державі трибуни повідав на широкий загал історію, в якій, на щастя, обійшлося без трагічних наслідків. Інформація про них і так зашкалює в наш непростий час. То що тоді спонукало промовця надати повідомленню відповідного суспільного резонансу? 

Селище міського типу Миколаївка (колишнє Жовтневе) — один з найбільших населених пунктів на Сумщині. Кілька місяців тому воно набуло нового статусу — центру об’єднаної територіальної громади.

Така зміна вже позначилася на життєдіяльності селища і навколишніх населених пунктів, які об’єдналися навколо нього. До складу Миколаївської ОТГ ввійшли 39 сіл, на територіях яких 9 ЗОШ, 3 ДНЗ, культурно-мистецькі, спортивні та інші заклади. Населення — 10 399 осіб, серед них дітей дошкільного віку — 472, шкільного — 1106. Загальна площа — 457,3 кв. кілометра, відстань між найбільш віддаленими населеними пунктами 62 кілометри.

У Миколаївці функціонують агрофірма «Вікторія», ЗОШ, лікарня, бібліотека, торговельні заклади, поштове відділення, підприємницькі структури. Є сучасний стадіон, на полі якого відбуваються футбольні матчі різних рівнів.

Про становлення, проблеми і перспективи Миколаївської ОТГ кореспондентові «УК» розповідає її голова Іван ІГНАТЬЄВ. 

І знову цвістимуть каштани. Та не прості. У столичному Українському домі 3 червня відбуватиметься фінал XVII Міжнародного конкурсу молодих дизайнерів «Печерські каштани», який проводять за підтримки Міністерства освіти і науки. 

Мету свого приїзду Геннадій Зубко одразу окреслив журналістам, з якими, до слова, зустрівся в салоні мікроавтобуса. «Минув перший квартал, і насамперед цікаво, як виконують бюджети, як їх використовують, чи впроваджують проекти», — зазначив віце-прем’єр. 

Першими на Черкащині утворилися Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірські об’єднані територіальні громади. Ще торік у грудні відбулися вибори у Стеблівській, Набутівській та першій міській Тальнівській громаді. Отож на сьогодні в області повноцінно функціонують шість ОТГ. На кінець квітня заплановано вибори ще у чотирьох: Селищенській, Степанецькій, Ротмистрівській та Шполянській міських. Два звернення надіслано до ЦВК щодо Мліївської й Моринської ОТГ. 

Транші. Кредити. Позики. Застава. Погодьтеся, для нас все це звучить однаково: борг-борг-борг. Держави, промисловців, громадян. У межах держави його вимірюють у доларах на кожного громадянина. Промисловці залежно від суми чекають на судний день. Для багатьох він настав: нічим платити за квартиру, ліки, навчання дітей. 

Питання запровадження абонентської плати за постачання газу хоч і втратило гостроту, однак не актуальність, бо минулого понеділка на засіданні НКРЕКП, як заявив очільник відомства Дмитро Вовк, було взято лише тайм-аут. Українцям розповідають, що йдеться про «загальноєвропейську практику розподілу плати за сам газ і його постачання» та виконання ще торік ухваленого у Верховній Раді закону про ринок газу. 

До редакції надійшов лист від депутатів Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району. Зокрема йшлося в ньому про таке:

«Наші люди наполягають на якнайшвидшому проведенні виборів зі створення Щастинської територіальної об’єднаної громади, в яку увійдуть села Войтове та Передільське, селище Петропавлівка та місто Щастя. Оскільки нам не призначають вибори, страждають жителі нашого селища (а їх понад 4 тисячі), бо вони не хочуть залишатися в районі, відстань до адміністративного центру якого понад 60 км. Це нікого не влаштовує. Більшість депутатів та жителів хочуть увійти до Щастинської громади, відстань до адміністративного центру якої — 7 км, це зручно всім.