У трійку найпоширеніших захворювань населення області, де третій рік триває АТО, входять серцево-судинні патології, онкологічні недуги і туберкульоз. Та якщо до війни на Луганщині було понад шість десятків медичних установ обласного рівня, то нині відновлено роботу тільки дев’ятьох з них. Про пріоритетні завдання в організації медичної допомоги та реформування охорони здоров’я області розповідає в. о. начальника обласного департаменту охорони здоров’я Ольга РИБАЛКA. 

«Щедрик-щедрик, щедрівочка…» Найвідоміша  українська різдвяна мелодія долає безкраї океани й сповнює духовною радістю всіх людей у Святвечір від Австралії до Канади. Причому не лише наших земляків у далеких діаспорах у всьому світі. Адже тепер навіть іноземці на свята підтанцьовують під «Carol of the bells» — саме так англійською лунає наш шедевр, який ще 100 років тому створив українець Микола Леонтович. Але ми пишаємося не тільки «Щедриком» — пісенного доробку наших предків не перелічити. 

  Газета Урядовий кур’єр щиро вітає своїх читачів з Різдвом! 

І що то за Різдво без снігу і морозу? Але арктичний циклон, який почав уже вирувати на території України, приніс не просто сніг, а потужні снігопади, внаслідок яких у західних регіонах склалася надзвичайна ситуація на дорогах. Рух через гірські перевали на шляхах державного значення Київ — Чоп та Львів — Самбір — Ужгород припинено. У Тячівському і Хустському районах Закарпаття зійшли снігові лавини, які заблокували десятки транспортних засобів і людей. Так, у Хустському районі у сніговий полон потрапили шість автомобілів. Одинадцять людей самостійно вибралися з них, так що обійшлося без жертв і травмувань. Вони тимчасово розміщені в Ольшанському будинку-інтернаті для дітей-інвалідів. 

Загалом у фондах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького зберігається майже 20 тисяч предметів народного мистецтва. Найбільше — гуцульського. Тому нині тут вирішили поєднати твори ХІХ — першої третини ХХ століття із тематикою зимових свят і підготували добірну виставку «Гуцульське Різдво». На ній представлено чи не півтисячі взірців гончарства, обробки шкіри, мосяжництва, декоративного різьблення, народного іконопису, вишивки, одягу, ткацтва, словом, усього, що яскраво відображає і побут, і звичаї цієї етнографічної групи українців. Подбали організатори експозиції і про цікаве виставлення експонатів, влаштували навіть кілька інсталяцій.  

Уперше таку експозицію започаткували чверть століття тому. І впродовж цих років її творять вихованці та педагоги обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Директор цього центру Іван Герц каже, що щороку відбувається традиційний конкурс «Замість ялинки — зимовий букет», у якому беруть активну участь навчальні заклади краю. Тож кращі роботи й становлять основу виставки новорічних і різдвяних прикрас, яку відкривають в Українському домі «Перемога» у Тернополі. У переддень свята Андрія в еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді розпочинає роботу «Різдвяна майстерня».  

Як лісоводи й екологісти гаряче дискутують, а то й сваряться, бачити доводилося не раз. А ось щоб одні нагороджували інших — таке на моїй пам’яті вперше.  Днями голова Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін вручив грамоту першому заступникові начальника Київського обласного управління лісового господарства Русланові Гузенку. Руслан Володимирович безпосередньо брав участь у підготовці наказу облуправління про затвердження охоронних зон навколо гнізд рідкісних пернатих.

Інше життя існує, і воно може бути зовсім поряд — за сусідською стіною. Але хіба нам є час думати, кому як ведеться? І аж доти, доки не станеться щось непоправне. Тоді починаються жваві, навіть співчутливі розмови про те, як так могло статися. Матуся, яка з вигляду порядна, раптом кинула дитину напризволяще. Або такий ввічливий із співробітниками чоловік — удома справжній тиран, здатний руку на дружину підняти. 

Давайте разом поміркуємо ось над чим. Ви можете пригадати, яку пропозицію учених-економістів утілено на загальнодержавному рівні й вона мала позитивний ефект? Запитання не з простих. Набагато легше відповісти на інше: «Яка рекомендація учених-економістів обернулася для держави без перебільшення трагедією?» Упевнений, насамперед селяни, а з ними об’єктивні науковці й політики скажуть, що це було проштовхування так званого реформування аграрно-промислового комплексу, що обернулося його розвалом, знищенням селянства як класу. 

Рішення останньої сесії Рівненської обласної ради підігріло й без того гарячу бурштинову тему. Напередодні Нового року ще одну фірму депутати ощасливили подарунком під ялинку: надали дозвіл на видобуток бурштину на площі у майже півтисячі гектарів у Сарненському та Рокитнівському районах. Щасливчиком стало ТзОВ «Санкамян», а іншим чотирьом претендентам депутати відмовили. Як пояснив «УК» голова Рівненської обласної ради Микола Драганчук, ці фірми не місцеві і не надали привабливих інвестиційних пропозицій для розвитку регіону. Натомість рокитнівське підприємство «Санкамян» пообіцяло інвестиції на користь Томашгородської громади: обладнання для станції знезалізнення води, будівництво водогону, реконструкцію очисних споруд.