Тернопільщина завдяки Програмі USAID «Лідерство в економічному врядуванні» перша в Україні область, де ухвалили Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Триває розроблення плану втілення заходів цього документа. Нині створено робочу групу, що працюватиме над творенням Програми розвитку МСП краю на 2017—2018 роки. А нещодавно громадськість обговорила дорожню карту розвитку МСП в Тернопільській області. На думку керівника цього проекту Лариси РИМАР, дорожня карта глибоко занурюється в проблеми, які заважають плідно працювати та розвиватися малому й середньому бізнесу.

Колись у патріотичній пісні радянських часів співали: «Что-то с памятью моей стало, все, что было не со мной, помню». Скептики ж додавали: п’яний не пам’ятає, що було саме з ним. Про пияцьку забудькуватість співав і Володимир Висоцький.

Далі розмовлятимемо не про індивідуальну, а про національну пам’ять. Індивідуальна пам’ять тримається у голові чи в записах, наприклад, щоденниках. Де ж зберігається національна пам’ять? Поки що для цього в Україні використано не всі можливості. 

Не носіть мобільник у кишенях штанів, а вночі кладіть його не ближче, ніж за два метри від себе. Це деякі з рекомендацій щодо захисту від електромагнітного випромінювання, які розробив учень сокирницької загальноосвітньої школи (Закарпаття) Валентин Фречка. Хтось скаже, що таке вже чув. Але Валентин не переписував порад з інтернету. Вони грунтуються на його власних дослідженнях, зокрема дослідах на щурах і пшениці. Щурів було лише два — дослідний і контрольний. Валентин визнає, що для достовірності потрібно більше, та поки що фінанси не дозволяють. Бо грошей коштувала ще й екрануюча плівка й складові для екрануючої грунтосуміші, яку він розробив з науковим керівником Хустської районної філії Закарпатського відділення МАН Ольгою Сабадош. 

Активна діяльність неурядових організацій сприяє тому, що влада активно працює та ухвалює потрібні для людей рішення. Про це Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив під час зустрічі з представниками неурядових організацій.

Він розповів активістам про рішення, ухвалені урядом останнім часом. Зокрема щодо підвищення удвічі мінімальної заробітної плати, запровадження механізму референтного ціноутворення на ліки, запровадження системи електронного декларування, створення офісу залучення та підтримки інвестицій і Національного комітету з промислового розвитку.  

Останніми роками українці сподівались на те, що завдяки початку роботи нових правоохоронних органів таке явище, як корупція, залишиться в минулому. Але це явище виявилося живучим, тому побороти його дуже важко. Законотворці пропонують посилити покарання за корупційні дії. На їхнє переконання, лише так вдасться зменшити їх кількість. Щоправда, юристи налаштовані не так оптимістично. 

— Куме, га, куме? А розбиймо телевізори!

— Господи, помилуй! Вам розсолу дати? З якого дива ви зібралися нівечити новеньку плазму? Ви ж казали, що за неї тещі ще гроші винні: позичили, мовляв, бо своїх не вистачало.

— Та мені свояк Данило старого телевізора віддав, він уже заледве блимає. Плазму не чіпаю, бо жінка з тещею голову прогризуть. А у вас зомбоящик уже на ладан дихає, цього розтрощите — нового купите. 

Нині в Україні проживають понад 2,6 мільйона людей з інвалідністю, з яких понад 100 тисяч, за оцінками МВС, керують транспортними засобами. Та якщо  проаналізувати права, обов’язки та адміністративні норми, які супроводжують цей процес, з’ясуємо, що, на жаль, Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю у державі практично не виконують. Адже її майже не імплементовано у вітчизняне законодавство. 

Незаконне захоплення чужої землі, нехтування правами власників, виникнення господарів-двійників та поява липових документів — явища в земельних відносинах не нові. Але нині вони набули масового характеру і отримали сучасну назву — земельне рейдерство. Фактів лише в Миколаївській області безліч. Не цураються використовувати чужу землю як свою ні високопосадовці, ні місцеві князьки, що відчувають безмежну владу на підпорядкованій території. Новоявлені «маркізи карабаси», не соромлячись, творять беззаконня і не бояться покарання. 

Нещодавно по допомогу в розв’язанні таких проблем до корпункту «Урядового кур’єра» в Миколаївській області звернулися фермери із села Зелений Яр Доманівського району. Історія бере початок у 1993 році. Тоді сесія Зеленоярської сільської ради Доманівського району розглянула заяви громадян про відведення їм земель запасу для селянського (фермерського) господарства.  

Боротьба із цим ганебним явищем досі лишається у трійці найактуальніших для нашої держави проблем  — так вважають 56% українців. 72% переконані, що за останні чотири роки рівень корупції в країні не зменшився, а спроби уряду змінити ситуацію 86% українців оцінюють негативно. Такі висновки   зроблено в дослідженні «Барометр світової корупції» за 2016 рік від організації Transparency International. Опитування проводили у 42 країнах Європи та Центральної Азії з листопада 2015-го по липень 2016 року. В Україні в опитуванні взяли участь 1507 респондентів.

Найбільше хабарників, вважають українці, серед держслужбовців (65%), народних депутатів (64%), податківців (62%), суддів (61%), поліцейських (54%). Останнє місце у цьому рейтингу посідають релігійні лідери (32%). 

Місто Дружба (колишня назва Хутір-Михайлівський) — особливий населений пункт. Будучи північними воротами України, він сповна відповідає своєму прикордонному призначенню, слугує зразком належної організації життєдіяльності всіх ланок і сфер.

Є ще одна особливість, що виокремлює місто: 12 серпня нинішнього року тут створили другу на Сумщині об’єднану територіальну громаду. До її складу ввійшли 12 населених пунктів, що підпорядковані не лише Дружбівській міській, а й Дорошівській та Чуйківській сільським радам Ямпільського району.