Якими б семимильними кроками не розвивався технічний прогрес та які б нові синтетичні тканини не з'являлись, але щодо постільної білизни всі чітко знають: вона має бути виготовлена тільки з натуральних волокон. Інакше неприємного сюрпризу у вигляді алергії або чогось гіршого не уникнути. Саме тому більшість споживачів уважно вивчають маркування на пакуванні й купують тільки ту, на якій є надпис – 100% бавовна. От тільки чи справді ці обіцянки виробників відповідають дійсності?
 

У законодавстві України останнім часом відбулися певні зміни та нововведення, які прямо або опосередковано впливають і на пенсійне забезпечення людей. Серед таких зменшення єдиного соціального внеску, покращення соцстандартів, підвищення зарплат держслужбовцям, скасування пільг окремим категоріям громадян. Проте не всім нашим читачам та не завжди зрозумілі всі нюанси сучасної законотворчості й чи впливатимуть вони саме на їхні пенсії. А звідси чимало запитань, з якими люди звертаються до редакції.

Отже, ми вирішили зібрати ті, які ставлять найчастіше, і найважливіші з них та звернулися по роз’яснення до заступника голови правління Пенсійного фонду України Владислава МАШКІНА. 

Українська антикорупційна війна (нехай вона навіть велика і вітчизняна) у медіа-просторі часто зводиться до того, що з державної корпорації або установи звільнили людину олігарха «A» чи викрили на хабарі людину олігарха «Б».

Але за кадром залишається те, що відбувається зі структурою потім, після гучного затримання. Насправді ж очищення влади має відбуватися паралельно із запровадженням нових правил. Інакше людину олігарха «А» просто змінить людина олігарха «Б». На жаль, нині поза увагою громадськості залишається чимало структур і структурок, чию діяльність регулюють непримітні оку суспільства нормативні документи, положення, підзаконні акти. І часто саме таким структурам передають повноваження та компетенції на мільярди гривень, права на користування власністю, надрами. 

Плакати-нагадування про те, що 16 січня — День пам’яті захисників Донецького аеропорту, мабуть, були постфактумом. Народ, можливо, і не знав, коли саме наші доблесні вояки зазнали остаточних втрат, коли були найзапекліші бої — серця українців щеміли не добу й не тиждень, а 242 дні. Перші оборонні операції в межах території, прилеглої до летовища, розпочалися 26 травня 2014 року. З 18 по 21 січня 2015-го це місце забрало життя 58 бійців — це найбільші втрати. 22 числа будівля нового термінала перетворилася на руїну, і «кіборги» вже не мали чого захищати.

Мужність, міць, витримка та патріотизм — ці засади захисту свободи й вічних цінностей, притаманних благородним українцям, посіли в історії нашої країни гідне місце. Про нас говорив увесь світ, нам співчували, нас підтримували. Уже рік потому — 16 січня 2016-го — родини 58 полеглих у Донецькому аеропорту героїв відбули символічний день пам’яті у Будинку офіцерів.  

Переведення всіх державних закупівель в електронний формат дасть змогу збільшити економію в рази — у цьому одностайні й посадовці, й експерти.  «Навіть за скромними прогнозами, цього року економія бюджетних коштів становитиме 5 мільярдів  гривень, а в наступному економічний ефект від повного переходу на електронну систему може бути в кілька разів більшим», — наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час недільного телевізійного спілкування у десятихвилинному форматі.

Глава уряду зокрема  зазначив:  сфера державних закупівель тривалий час була найбільшою «годувальницею» корупціонерів: «За нашими підрахунками, втрати від прямої корупції та неефективного управління становили близько 20% усього обсягу державних закупівель. А це приблизно  50 мільярдів гривень щороку. Це майже стільки, скільки закладено в бюджеті на Збройні сили України». 

Морози та хуртовини на Водохреще — сувора реальність. Нині цю природну закономірність укотре довела погода в Україні. Сильні снігопади, хуртовини, снігові замети та велика швидкість вітру (подекуди до 25 метрів за секунду) зумовили штормову ситуацію у кількох областях на півдні, в центрі та на сході України. Надзвичайно складні погодні умови склалися в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській та Сумській областях. Тут оголошено штормове попередження. У понеділок в Одесі — вихідний день, у Дніпропетровську та Миколаєві на один день скасовано заняття у школах.

На Дніпропетровщині негода вирує другу добу. Спершу йшов сильний дощ, після зниження температури він перетворився на сніг. З 18 січня призупинено заняття у навчальних закладах області. У великих містах ускладнився рух автомобілів. Обмежено рух вантажного транспорту на території обласного центру і закрито рух автодорогами державного значення. У місці тимчасового відстою транспортних засобів на в’їзді до Дніпропетровська на Криворізькому напрямку розгорнуто пересувний пункт обігріву, який забезпечує людей, які потрапили у снігові замети, гарячим чаєм. 

У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки з’ясували, творчим доробком кого саме з науковців найбільше цікавляться в бібліотеках та через інтернет. Ним виявився давній друг нашої газети професор Геннадій Васильович Бондаренко. Серед більш як тисячі запитів на його праці сім — з Китаю.

Результати цього дослідження не випадкові. Голова обласного товариства крає?знавців, член правління Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін найпрестижнішого волинського вишу — постать серед істориків та краєзнавців поліського регіону не лише добре знана, а й мало не легендарна. Славу професорові забезпечили не лише десятки книжок, методичних посібників, сотні публікацій у ЗМІ та спеціалізованих історичних виданнях, а й безпрецедентна організаційна робота. Саме Геннадій Бондаренко чверть століття тому, ще до появи Національної спілки краєзнавців України, не лише об’єднав дослідників історії рідного краю, а й зумів спрямувати сотні людей різних професій, поглядів, уподобань на конче потрібну Українській державі справу — відновлення правдивої історії нашого народу. 

Подорожувати автостопом — це здорово, вважає Богдан Мартовський, студент Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова, де здобуває професію вчителя фізики. Ще задовго до студентського життя захотів побачити світ. Хоч і гарна його рідна Золотоноша, але хотілося мандрувати. Спочатку з’їздив у Молдову. Та подорож (можливо, тому, що була першою) згадується як найяскравіша. Накресливши на карті маршрут до Кишинева, хлопець поринув у виконання задуманого. Не лякали далекі дороги. Скрізь же люди, вони допоможуть. Так, власне, й було. Його підбирали легковики, попутні вантажівки. Грошей на подорож трохи зібрав. Отож розплачуватися було чим. І ось нарешті омріяний Кишинів. На нічліг йому порадили попроситися до місцевого занедбаного музею «Арт-лабіринт». І хоч весняний холод трохи дошкуляв, радості, що перша подорож удалася, не було меж. Потім спробував знайти інший нічліг. Ходив по базару з табличкою «шукаю місце для ночівлі». Успіх не забарився.

Жіноча збірна України з біатлону виграла «золото» на п’ятому етапі Кубка світу в німецькому місті Рупольдінг. Ірина Варвінець, Юлія Джима, Валя Семеренко та  Олена Підгрушна  задіяли в естафеті не лише швидкість та влучність, а й досвід.

Ірина Варвінець і Юлія Джима успішно почали гонку для нашої команди, не припустившись жодного промаху на перших двох вогневих рубежах і оформивши 30 секунд переваги над найближчими переслідувачами. Валя Семеренко, яка стартувала третьою, не зуміла закрити останню мішень і вирушила на штрафне коло, а потім знов помилилася на останньому пострілі, однак  змогла виправитися, використавши додатковий набій. 

«Найцінніша спадщина, яку ми, батьки, можемо передати дітям, — віра». Саме так сказав Папа Римський під час урочистого обряду хрещення новонароджених, який він провів цими різдвяними днями. Як мудро та глибоко філософськи! Причому для всіх часів і народів.

Хіба не віра тримає на цьому світі багатостраждальних українських матерів, які в ХХІ столітті виряджають на підступну і вкрай несправедливу війну своїх синів? Утім хіба війна та справедливість — поняття сумісні?