Напевно усі розуміють, що Донбас — це не тільки шахти й металургійні заводи. Аби промисловість працювала й розвивалася, необхідний потужний науковий потенціал, який здатен забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів для виробництва, його модернізацію, екологічну безпеку та інше. Та й повсякденне життя багатонаселеного краю важко уявити без розвитку різних галузей науки: від медицини до філології. Усе це було на Донбасі до певного часу.  

Кабінет Міністрів планує залишити в державній власності понад 250 компаній, решту держпідприємств мають приватизувати. Про це нещодавно заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. 
На жаль, цей сектор економіки є одним з головних осередків корупції в країні. Він завжди був годувальником політичних еліт, партій, фракцій, де керівника призначали за квотним принципом. Для боротьби з цією проблемою уряд ухвалив рішення щодо конкурсного відбору на посади керівників всіх держкомпаній. А Мінекономіки зобов’язав їх відкрити фінансову звітність.

Найцікавішу і найзмістовнішу частину офіційного візиту глави нашої держави до Франції було залишено на десерт. Ним і стала довгоочікувана зустріч президентів двох країн, у центрі уваги якої був пошук шляхів для врегулювання конфлікту на Донбасі й посилення ролі ОБСЄ в цьому процесі.  
Усі говорять про припинення вогню, відведення важкого озброєння, звільнення заручників, безперешкодний доступ ОБСЄ на небезпечні ділянки лінії розмежування.

До Києва голова Центрального антикорупційного бюро Республіки Польща Павел Войтунік прибув на запрошення Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Однак у його порядку денному передбачено й зустрічі з Головою парламенту Володимиром Гройсманом, міністром юстиції Павлом Петренком, міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником.  

Нагадаємо, що з 1 квітня цього року науковцям-пенсіонерам, які оформили пенсію до 1 жовтня 2011-го, почали нараховувати виплати в розмірі звичайних трудових. А якщо вони продовжують працювати, то й ці виплати отримують не повністю, а лише 85%. Тому, наприклад, викладачам вишів стало невигідно залишатися на роботі, й вони почали масово звільнятися, причому прямо посеред навчального року.

Отже, щоб не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із галузі, за ухвалення  законопроекту №2528 про внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) в цілому проголосували 308 народних обранців. Проте до 31 грудня 2015 року пенсіонерам-науковцям виплачуватимуть тільки 85% пенсії.

За даними експертів, 30—50% галузі телебачення та відеоконтенту контролюють нелегальні гравці. Збиток від цього державі й правовласникам становить приблизно 1 мільярд гривень на рік. У 2013-му Україна очолила «Список 301», до якого належать країни з найвищим рівнем піратства у світі, але у 2014 році експерти через лояльне ставлення до подій на сході нашої країни не включили її до цього списку. 

Сьогодні ми презентуємо нову рубрику «Героям слава!». Це спільний проект «Урядового кур’єра» і Генерального штабу Збройних сил України. У ній розповідатимемо про доблесну службу офіцерів і рядових, які з честю виконують священний обов’язок на сході держави. 

Днями приміщення Київської школи економіки нагадувало всім відому казку «Рукавичка». Тут не було де яблуку впасти. Адже інтерес до круглого столу «Дорожня карта земельної реформи. Чи врятує Україну ринок землі?», який оголосили як перше національне обговорення, навіть перевищив очікування організатора. 

Президент України

Звільнив

Призначив 

Торік у квітневі дні, коли виповнилося 70 років бою під Гурбами, здається, повністю поринула у вир подій 1944-го… Аж раптом піймала себе на думці, що то — лише відтворення, майстерно виконане українськими патріотами, далеко не всі з яких професійні історики та реконструктори.

Справді, бій від Гурбами — яскравий і потужний момент нашої історії, про який уголос говорити і який досліджувати ми змогли лише з незалежністю України. З 21 по 25 квітня 1944-го тут відбулася найбільша в історії УПА битва, гідна спартанської, переконують історики. 5 тисяч повстанців, серед яких навіть 16-річні юнаки, протистояли 30-тисячному професійному війську НКВС з авіацією та бронепоїздами. Воно мало витіснити українських повстанців з лісів і розбити їх одним ударом. Не вдалося: воїни УПА зуміли прорвати облогу й вивели з нього майже 3 тисячі бійців. А ось селяни з навколишніх сіл заплатили життями за допомогу повстанцям. Після тієї битви Україну накрила хвиля арештів та розстрілів. Але й перемога НКВС не була вирішальною: воїни УПА ще довго відстоювали свободу України.