-
Навіщо нам площа Ленінградська?
Нещодавно депутати Київської міської ради прийняли рішення про перейменування частини вулиці Інститутської на алею Героїв Небесної Сотні. Такому рішенню депутатського корпусу варто аплодувати стоячи. Заради світлої пам’яті тих, хто віддав життя за краще майбутнє нашої країни.
-
І знову за воду гроші
У вересні-жовтні цього року чимало киян, які досі не встановили у квартирах лічильників води, отримали платіжки з надвисокими показниками споживання холодної води — 11—22 куби на людину, а подекуди навіть 40 і більше. Але ж використати стільки просто нереально. Особливо якщо це квартира самотньої пенсіонерки. Куди б вона змогла вилити стільки води? Обурені люди телефонували до редакції із запитаннями: що це таке і що з цим робити? Ми вирішили із цими запитаннями звернутися до фахівців. Ось що вони розповіли.
-
Держава гарантує переселенцям освіту
Міністерство освіти і науки надасть змогу випускникам Донбасу отримати дипломи й атестати українського зразка. На цьому наголосив керівник відомства Сергій Квіт під час круглого столу «Гарантії прав у сфері освіти на Донбасі».
Учасники здебільшого присвятили дискусію проблемам забезпечення прав у сфері освіти для жителів цієї території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не повною мірою свої повноваження. «Є значна кількість людей, які не можуть виїхати з різних причин. І в випадках, коли переїхати на навчання в інші регіони в них немає змоги, а бажання отримати дипломи або атестати українського зразка є, ми розроблятимемо механізми, відповідно до яких діти отримають саме такі документи. Очевидно, це будуть форми екстерну чи дистанційного навчання», — підкреслив міністр освіти і науки. -
У конфліктах слід шукати не ворога, а брата
Таких заходів безпеки Страсбург не бачив уже давно. Навіть під час приїзду до європейської столиці Президента Франції Франсуа Олланда торік присутність поліції була ледь помітна.
За тиждень до візиту Його Святості чемні поліцейські у цивільному старанно обійшли всі будинки, розташовані біля будівель Ради Європи і Європарламенту. Вони переписали імена й дати народження всіх мешканців квартир і попередили: у день приїзду Папи не виходити з дому без документів. -
Малюки на загарбаних територіях залишаються громадянами України
У 2014-му минуло 25 років відтоді, як Україна ратифікувала найважливіший документ щодо захисту прав неповнолітніх — Конвенцію ООН про права дитини. Міжнародна спільнота визнає, що за цей час Україна зробила у цьому напрямі чимало. Приміром, якщо в 1990-ті роки з 80 тисяч дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування 60 тисяч виховували в державних інтернатах, то нині 85% із 90 тисяч цих малюків усиновлено, їх взяли під опіку, або вони перебувають в дитячих будинках сімейного типу. Із 13 на тисячу новонароджених у 1990-ті до 8 у 2013-му зменшилася в нашій державі смертність новонароджених.
-
На Волині «пресують» менше, а отримують більше
Приємною новиною став той факт, що 214 місцевих бюджетів у звітному періоді досягли перевиконання за доходами на 33 мільйони гривень. Станом на початок цього місяця в області немає заборгованості із зарплати бюджетникам. Повністю профінансовані і всі соціальні видатки.
Як пояснили волинські податківці, в основі таких позитивних новин — підвищення в регіоні рівня податкової культури, залучення до скарбниці платежів, які раніше сплачували не повністю або не сплачувалися взагалі, та активна виховна робота із платниками податків. -
Кадри для армії слід плекати ще зі школи
Усучасній школі вже багатороків поспіль упроваджують чи скасовують якісь процеси. Реформування, ЗНО, скільки років навчатися — десять, одинадцять, дванадцять… Ситуація, на перший погляд, незатишна. З іншого боку, довелося почути думку, висловлену жартома: цеможна розглядати як таке собі тренування тонусу для дітей, учителів і батьків.
На порядку денному — новий штрих у житті школи. Так, згідно з підписаним указом Президента України «Про комплекс заходів щодо зміцнення обороноздатності держави та пропозиції до проекту закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо статей, пов’язаних із нацбезпекою і обороною, Кабінету Міністрів доручено забезпечити відновлення початкової військової підготовки у загальноосвітніх навчальних закладах. Як це відбуватиметься? Як на практиці втілюватимуть у життя поставлені Президентом України завдання? -
Між війною і нами вони стали щитом
Військова документально-речова виставка «1941… Герої не вмирають… 2014…» у вестибюлі Державної художньої середньої школи імені Тараса Шевченка розпочинається з фотографій рідних співробітників закладу. Вони загинули під час нинішньої війни. Два імені вписані в Книгу пам’яті школи: представника Служби безпеки України Володимира Шкіри та бійця добровольчого батальйону «Миротворець» Максима Сухенка. Володимир загинув 24 липня на гвинтокрилі на горі Карачун, а Максим — 29 серпня біля села Горбатенко Старобешівського району Донецької області. У Володимира залишилася без тата донечка-першокласниця, у Максима — восьмирічна і десятирічна доньки.
-
Олег ДРЮМА: «Підхід до переселенців-інвалідів має бути індивідуальним»
Із міст і сіл сходу України, де нині орудують окупанти, виїжджає дедалі більше людей. Навіть ті, хто раніше покладався на так звані ДНР і ЛНР, побачивши, що за межами цих псевдоутворень краще, наважуються на виїзд. Хоч не всі. Одні не хочуть, бо непокояться за нажите майно, інші не можуть — немає грошей. Та є категорія людей, які хочуть виїхати, але для них цей процес набагато складніший, ніж для інших. Це інваліди. І, вочевидь, не всі знають, що є люди, які їм допоможуть. Це і волонтери, і представники громадських організацій. Одна з таких — Європейська асоціація з прав інвалідів. Зазвичай її члени займаються захистом прав інвалідів. Та нині довелося змінити вектор роботи. Як вдається допомагати інвалідам покинути зону АТО? Про це розмовляємо з президентом ВГО «Європейська асоціація з прав інвалідів» Олегом ДРЮМА.
-
Рік тому пішов у вічність будівничий, талановитий інженер і організатор Григорій Лісничий
Серед потужної індустрії, що дісталася незалежній Україні у спадок від УРСР, була нафтопереробна і нафтохімічна промисловість, яку створено, по суті, на порожньому місці. У 1965—1985 роках вона швидко розвивалася та досягла значних обсягів виробництва.
У той час були побудовані одні з найбільших у СРСР та Європі Кременчуцький і Лисичанський нафтопереробні заводи (НПЗ), Дніпропетровський і два білоцерківських шинних заводи, Лисичанський, Сумський і Білоцерківський заводи гумотехнічних виробів, Кременчуцький і Стаханівський заводи технічного вуглецю, Чернівецький, Стрийський і Горлівський заводи гумового взуття, Білоцерківські заводи азбестотехнічних виробів та механічний. Реконструйовані із збільшенням потужності НПЗ в Надвірній, Львові, Дрогобичі, Одесі, Херсоні, Бердянський дослідний нафтооливний завод, підриємства з виробництва гумотехнічних виробів у Києві, Бердянську, Запоріжжі, Донецьку, Дашавський сажевий завод тощо.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ