Більш як двомісячної давності повідомлення про затвердження Кабінетом Міністрів України змін до чинних Правил дорожнього руху з 15 квітня набуває свого практичного, так би мовити, втілення.  І хоч нововведення зумовлені насамперед необхідністю приведення законодавства у цій сфері до міжнародних стандартів, заявляють у Державтоінспекції, головне завдання вбачається в іншому: в поліпшенні загальної ситуації на автошляхах.

Відразу зазначимо, що про якісь кардинальні зміни в дорожній грамоті не йдеться, тому водії зі стажем нові положення сприймуть до певної міри автоматично. Чи мусять сприйняти саме так, оскільки Правила переважно доповнюються вимогами до застосування технічних засобів регулювання дорожнього руху, кількома новими знаками і запровадженням деяких нових термінів, так чи так логічно відомих усім, хто тривалий час перебуває за кермом. Скажімо, знаки «Пункт зупинки трамвая», «Кінець пункту зупинки трамвая», «Культова споруда», «Промислова зона» та інші, а також терміни «автопоїзд», «газон», «денні ходові вогні», «залишення місця дорожньо-транспортної пригоди», «острівець безпеки», «удосконалене покриття» тощо. Уточнено терміни «водій», «регулювальник» і «темна пора доби». 

З огляду на те, яку увагу в світі приділяють безпеці в аеропортах, можна судити про нагальність цієї проблеми. Компанії витрачають мільйони на оновлення обладнання та підготовку персоналу, а пасажири заради успішного перельоту не протестують проти щоразу жорсткіших заходів контролю. Серед тих, хто гарантує безпеку в аеропортах країн СНД, Балтії й навіть Східної Європи, чимало фахівців, підготовлених у Навчальному центрі ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) з авіабезпеки ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Лише торік тут пройшли навчання 5214 слухачів.  

Багато хто з журналістів, оцінюючи вітчизняний футбол, вказує на його головну ваду. На їхню думку, ситуація, коли за чемпіонський титул змагаються всього-на-всього два клуби, не йде на користь найпопулярнішій грі світу. З прихильниками такої точки зору варто посперечатися. Нинішня футбольна весна в Старому Світі дає чимало прикладів, як у країнах європейської топ-п’ятірки поняття чемпіонської гонки зникає як таке.
Наприклад, у Німеччині вперше в історії «Баварія» здобула Срібну  салатницю за шість турів до закінчення чемпіонату. Навесні команда нашого Анатолія Тимощука видала рекордну для Бундесліги переможну серію з дванадцяти матчів і на цьому, схоже, зупинятися не збирається. Не варто забувати, що й у Лізі чемпіонів підопічні Юппа Хайнкеса близькі до того, щоб пробитися в півфінал. 

Сім років тому В’ячеславу Ускову в міській державній адміністрації Білої Церкви запропонували очолити Київський обласний музично-драматичний театр імені Панаса Саксаганського, в якому він грав молодим. Заклад перебував у критичному стані за всіма напрямами: приміщення, трупа, репертуар… Тодішній міський голова пан Шуліпа сподівався, що Усков стане тим емоційним революціонером, який відбудує храм для Мельпомени, Талії, Терпсихори. В’ячеслав покладався на дієву підтримку голови облдержадміністрації, на порозуміння з колективом і знання культурної ситуації в рідному місті. 

Цього року Миколаївська область повинна одержати 51 мільйон 594,5 тисячі гривень державної субвенції. Днями голова Миколаївської облдерж­адміністрації Микола Круглов видав розпорядження, яким затвердив перелік об’єктів будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області. Згідно з розпорядженням, понад третина коштів  (18 мільйонів 584,9 тисячі гривень) припаде на Миколаїв, шляхи якого перебувають у вкрай незадовільному стані. 

Цьогоріч фестиваль набув міжнародного статусу. Стартував 27 березня і тривав цілих п’ять днів. За цей час пройшло майже три десятки різноманітних заходів, розрахованих на шанувальників чуттєвого мистецтва, — від традиційних видів до модерних.  
Відкрили фест молодіжною драмою «Майне лібе Віра» у постановці київського режисера Сергія Архипчука за п’єсою закарпатського автора Олександра Гавроша. Її жанр — «любовна драма з прибамбасами». Закарпатський український обласний музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв вже й забув про таку заповненість залу на прем’єрі.

Тринадцятирічна Софійка Ткачук cкорчилася від гострого болю в животі. Мама відразу повела її до педіатра в поліклініку за місцем проживання. За результатами аналізів той порадив терміново звернутися в хірургію обласної дитячої лікарні: мовляв, підозри на гострий апендицит. Ткачуки викликали «швидку допомогу». Показали лікарю щойно отримані аналізи зі значно підвищеним рівнем лейкоцитів, висловили свою тривогу, адже попереду вихідні…
Лікар і медсестра сказали: «Можемо відвезти вас тільки в міську дитячу лікарню, але там немає хірургічного відділення. Тому підпишіть відмову, а якщо хочете, везіть дитину до обласної дитячої самі». 

В  ці дні українці найчастіше відвідують Барселону, Париж, Будапешт і Прагу. Нині найпопулярніший пізнавальний туризм, скажімо, екскурсійні тури європейськими столицями, твердять експерти ринку туристичних послуг. І додають: «Наших громадян не зупиняють наслідки кризи в ЄС — акції непокори, протести транспортників тощо. Вони свято вірять: неприємності, якщо і можуть статися, то точно — не з ними».  

Робоча поїздка Прем’єр-міністра Миколи Азарова на Житомирщину майже цілковито була присвячена підготовці до зустрічі цьогорічного  весняного водопілля та актуальним питанням, які внаслідок затяжної зими постали і поставатимуть перед працівниками сільського господарства.
У селі Кропивня Новоград-Волинського району глава уряду ознайомився зі станом озимих культур, на власні очі побачив із гелікоптера території можливого підтоплення в Житомирській області й на базі оперативного штабу Державної служби з надзвичайних ситуацій провів нараду з питань запобігання підтопленню цих територій, проходження весняної повені та особливостей проведення цьогорічних весняно-польових робіт. 

— Є явища, гірші навіть за стихійні лиха. Це коли людина сумлінно працює, а заробітну плату не отримує. І їй нічим годувати родину. А керівники підприємств-боржників абсолютно цим не переймаються. Та уряд обов’язково знайде механізми, аби закликати таких керівників до відповідальності, — наголосив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул під час селекторної наради з питань погашення заборгованості із заробітної плати, що відбулася в Кабінеті Міністрів.
За його словами, з початку року на підприємствах, які перебувають у сфері управління центральних органів виконавчої влади, заборгованість хоча і зменшилася на 2,6 мільйона гривень, та нині становить 457,3 мільйона.