У бібліотеці-філії №11 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи підбили підсумки онлайн-марафону «Віртуальні бібліотеки запрошують», що тривав протягом карантину й зробив революцію в системі. Раніше не всі бібліотечні працівники вміли користуватися комп’ютером на достатньому рівні, а за час онлайн-марафону більшість із них, за словами директора Полтавської ЦМБС Таміли Дузенко, пройшли курси навчання для підвищення комп’ютерної грамотності, зокрема міжнародні, грантові, освоїли комунікаційні платформи й перейшли на інформаційне забезпечення читачів через інтернет. Майже всі 17 бібліотек-філій тепер мають ютуб-канали, блоги, повноцінно функціонує сайт ПМЦБС.

Недавнього вихідного разом із дружиною вирішили піти на центральний ринок Сум із конкретною ягідною метою: чимало знайомих розповідали, що цього літа на прилавках розмаїтий і смачний урожай. Причому не тільки традиційних культур, як-то малина, аґрус, смородина, ожина, що притаманні слобожанському регіону, а й екзотичних новинок — чорниці й лохини, які високо цінують за вітамінні якості, але поки що не набули масштабного поширення. Щоправда, знайомі попереджали, що ці ягоди хоч і солодкі, ціна на них висока: від 110—130 до 270—300 гривень за кілограм.

На Харківщині зібрали 2,5 млн тонн ранніх зернових. Середня врожайність їх наразі становить 46,1 ц/га, тоді як у минулому році вродило 38,1 центнер з гектара. П’ять районів зібрали по 100 тисяч і більше тонн збіжжя.

Аграрії стверджують, що зважаючи на весну, у якої, як кажуть, було сім п’ятниць на тиждень, коли приморозки змінила спека, а після тепла знову похолодало, то це добра врожайність, якої, власне не чекали. 

На Одеській трасі сталась аварія, яка вмить позбавила життя шістьох людей. Це було в липневу суботу вранці. Того самого дня на трасі Одеса — Рені сталося ще дві ДТП, у яких загинуло троє людей. Перед тим була жахлива аварія під Києвом, яка забрала життя родини з дітьми. І так мало не щотижня.

За надання медичної допомоги пацієнтам у стаціонарі у квітні — липні 2020 року Національна служба здоров’я вже виплатила медзакладам 10 мільярдів гривень. Ідеться про 1084 заклади, з них 1049 — без проведення хірургічних операцій; 843 — на здійснення хірургічних операцій. Про це під час онлайн-брифінгу поінформувала очільниця НСЗУ Оксана Мовчан.

Згадавши, що саме час заготовляти мед на зиму, зателефонував цими днями знайомому пасічникові й дізнався від нього неприємну новину. Виявляється, мед у цьому році буде ледь не золотий тому, що його немає. «Коли таке було, аби я наприкінці липня качав уперше?» — запитав він мене й сам відповів: «Ніколи такого не було. Зазвичай перший раз качав мед наприкінці травня — на початку червня».

Пости лікарки-інфекціоністки Ольги Голубовської у фейсбуці — без перебільшення пресцентр антиковідної боротьби. Там є все: і новини, і рекомендації лікарям та суспільству. Напевно, так і має діяти професіонал: шукати шляхи лікування і пояснювати, що відбувається, хоч для того, щоб зняти стрес у людей.

Мало якому із законопроєктів пощастило менше, ніж злощасному 3131 та альтернативному 3131-д. Ми вже писали, що його ухвалення давно вимагали об’єднання сільгоспвиробників. Адже в Україні назріла необхідність вивести з тіні нелегальний обробіток сільськогосподарських наділів, з якого держава нічого не отримує. А таких наділів, за деякими оцінками, до 40% усіх орних земель держави (точніше ніхто не знає, бо вони перебувають поза офіційним обліком).

Відсьогодні й до 31 серпня цього року Україна переходить на нову систему адаптивного карантину, згідно з якою залежно від епідемічної ситуації в регіоні або його адміністративно-територіальних одиницях країна ділитиметься на «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» сектори. 

Барле-Гертог з населенням 3 тисячі осіб нічим не відрізняється від інших бельгійських містечок: широка вимощена бруківкою центральна вулиця з поштою, школою, собором, пекарнями, магазинами та кафе, від якої відходять вужчі вулички, де переважно житлові будинки.

Дивує лише одне: в окремих місцях хідники містечка перетинає біла лінія з хрестиків, по різні боки якої стоять літери «В» і «NL». Це не оригінальний урбаністичний дизайн, а державний кордон між Бельгією та Нідерландами. І розмежовує він бельгійське містечко Барле-Гертог від нідерландського Барле-Нассау з населенням 6 тисяч осіб. Ці два містечка, немов сіамські близнюки, злиті в одне, а лінія кордону між ними вигадливо перетинає парковки, магазини, ресторани, житлові будинки, палісадники.