Економічне співробітництво на європейському континенті було чи не головною темою зустрічі Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з його латвійським колегою Альгірдасом Буткявичусом, який перебував з візитом у столиці України. 

Липневі скандальні події довкола Українського центру оцінювання якості освіти, який, по суті, є штаб-квартирою організації в Україні зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів, схоже, тягнуть за собою не менш скандальні наслідки, які можуть обернутися для країни загалом справжньою бідою. 

Нині в Запорізькій області — 64 787 внутрішньо переміщених осіб із Донеччини, Луганщини й окупованої території АР Крим. Це офіційна цифра. За неофіційними даними, у регіоні 100 000 переселенців. У кожного з них непроста доля. Насамперед потрібно знайти роботу замість втраченої вдома. Директор обласного центру зайнятості Ірина Дудник та заступник голови обласного Товариства Червоного Хреста Надія Божок розповіли, що не всі переселенці активно шукають роботу. Одна з причин — низька зарплата. У центрі зайнятості представлено вакансії з мінімальною зарплатою, тож переселенці, які отримували в Донецьку понад 3500 гривень за місяць, просто не хочуть працювати за менші гроші. Втім, немало з них змогли достойно облаштуватися на новому місці. «Урядовий кур’єр» знайшов приклади витривалості й стійкості до життєвих негараздів. Сподіваємось, вони надихнуть інших і додадуть їм віри, що власне щастя кожний тримає у своїх руках. 

Уже понад рік триває російська агресія проти України. Наші безстрашні та самовіддані хлопці захищають країну на передовій. А Міністерство юстиції активно працює на юридичному фронті, аби захистити наших громадян та їхні інтереси на загарбаних ворогом територіях в анексованому Криму і на сході, в зоні проведення АТО. 

Військова та патріотична діяльність легіону Українських Січових Стрільців (УСС), етнополітика української влади доби національно-визвольних змагань 1917—1921 років, Голодомор 1932—1933 років стали основою наукових досліджень і праць знаного історика, професора Тернопільського національного економічного університету Миколи Лазаровича. Його серце, певна річ, активно відгукнулося на заклик Революції гідності. Нині російський агресор разом зі своїми найманцями-терористами українську землю закривавив війною. Пан Микола не міг не піти, кажучи словами поетеси, «на Донбас — боронити історію, щоб манкурта козак поборов». Пішов, звісно, добровольцем. Наш кореспондент поспілкувався з Миколою ЛАЗАРОВИЧЕМ про найважливіше, найпам’ятніше, найдушевніше, найбажаніше в його долі, як, зрештою, й усієї України. 

Прощавай, літо! Запам’яталося воно нам небувалою спекою (така була 1921 року), зливами і пожежами. Але порадувало щедрим урожаєм хлібної ниви, садовини і городини. У засіки держави уже засипано близько 40 мільйонів тонн добірного збіжжя, а полиці на ринках і в супермаркетах вгинаються від багатющого вибору овочів і фруктів. 

На підконтрольній Україні території Луганщини залишилося всього 6% шахт із тих вугільних підприємств, якими славився край. І кращі антрацити — по той бік лінії розмежування. Але навіть газове вугілля, яке нині видобувають гірники об’єднань «Лисичанськвугілля» та «Первомайськвугілля», конче потрібне людям: пригорща такого твердого палива здатна взимку обігріти цілу хату. Щоправда, своє професійне свято видобувачі чорного золота зустрічають не надто радісно — загроза консервації нависла над половиною рудників, що залишилися в українській Луганщині. Про це розповів «Урядовому кур’єру» начальник департаменту промисловості та інфраструктури обласної військово-цивільної адміністрації Олександр ІСАЧЕНКО.

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Українець, який завершив Другу світову

«Народе мій, до тебе я ще верну»

«Хто проти тиранії, встаньте!»

Після жовтневого перевороту 1917 року більшовики скасували всі царські закони й масово перейменували населені пункти і вулиці на честь своїх вождів. Мали намір на тисячоліття помітити свою територію, як роблять це звірі. Більшовиків не зупинило навіть те, що більшість географічних назв — історичний спадок давніх часів, за яких не лише російських царів, а навіть Московії ще не існувало. 

…Зміни в ландшафті поблизу Рівненської АЕС, де автотрасу Київ — Ягодин перетинає багато високовольтних ліній електропередач, одразу впали в очі. Насамперед на ділянці дороги недалеко від райцентру Володимирець. Тут ліворуч і праворуч буквально за півроку здійнялися вгору і закрокували до горизонтів десятки потужних недавно змонтованих мачт ліній надвисокої напруги. Правда, поки що без гірлянд електроізоляторів та товстенних дротів, які провисають над землею. Коли все це зберуть докупи і увімкнуть нарешті до Об’єднаної енергосистеми країни (ОЕС), важко сказати. Роботи ще багато. Принаймні уряд вимагає від Міненерговугілля завершити все до початку опалювального сезону. З цим довгобудом давно пов’язують проблеми з енергозабезпеченням всієї центральної частини України.