Дозволяти чи ні? Продавати чи ні? Ці питання раз по раз постають перед суспільством у періоди зміни влади та її пріоритетів. Попри позитивні зрушення у психології власників і закордонний досвід, десь у глибині душі виринають елементи сумніву. Пошуку відповідей на непрості запитання, які ставить перед нами анонсована урядом земельна реформа, було присвячено конференцію щодо реформи управління земельними відносинами «Земля як фактор розвитку українського села».

Влучно помічено: не буває малих чи великих податків — вони або справедливі, або ж ні. Справедливі тоді, коли їх на однакових умовах сплачують усі суб’єкти господарювання, для яких держава встановлює чіткі прозорі й незмінні впродовж певного часу правила гри. Саме про це говорили на бізнес-форумі «Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу через податкові та інституційні механізми», що відбувся в Рівному. Його ініціатори — Асоціація платників податків України та її територіальне відділення. Що ж підготував бізнес, так би мовити, на робочий стіл нової влади? І що сьогодні болить йому найбільше?

Умови, на яких Кремль уперто нав’язує мир на Донбасі і загалом в Україні, — ще одна ілюстрація відомого вислову про шлях до пекла, вимощений добрими намірами. Приміром, цинічні сусіди, які озброювали, навчали і керували бойовиками-головорізами, тепер пропонують амністувати цих військових злочинців. Абсурдність віроломної пропозиції особливо очевидна, коли йдеться про персон, причетних до вбивств українських військовослужбовців чи цивільних жителів краю. Адже існує великий ризик, що якщо бойовики уникнуть відповідальності за скоєне відповідно до чинного законодавства, за ґратами стосовно них спрацює розправа за неписаним правилом «кров за кров». Зрештою, підтвердження цього — ситуація в Маріуполі довкола осіб, які мали відбувати покарання у в’язниці, але вийшли на волю.

Нову редакцію українського правопису було затверджено наприкінці минулого навчального року, тож на початку нового — ми вирішили розпитати про основні мовні нововведення у Олександра Авраменка — відомого дослідника і популяризатора української мови, за підручниками якого навчаються майже всі українські школярі з 5-го по 12-й клас.

«Урядовий кур’єр» відкриває нову рубрику «Запитайте в експерта». Ми друкуватимемо відповіді на найбільш актуальні запитання читачів «УК». Авторами публікацій стануть не тільки юристи, а й фахівці в інших галузях. Саме тому пропонуємо нашим читачам надсилати на адресу редакції запитання, які передаватимемо експертам для відповідей.

Ситуація, що склалася нині на вітчизняному ринку мінеральних добрив, нагадує старий анекдот. Промовець виголошує: «У нас все робиться для блага людини!», а із залу лунає відповідь: «І знаємо, якої!»

Матінка-природа розпорядилася укласти кристали в різноманітні творіння. Серед них кристали солі у сталактитових печерах, льодяні — в сніжинках, окаменілі — в скелетах коралів, білкові — у сплетіннях павутини, а також рідкі кристали оболонок людських нервових клітин, навіть кожна піщинка на пляжі — також кристал. Робота науковців полягає у визначенні, поясненні та змозі відтворити те, що зробила природа, задля поліпшення людського життя. Так само, як скульптор ретельно відтворює певний образ, вкладаючи у статую частинку свого унікального творчого потенціалу для досягнення еталона краси і загального задоволення, так і матеріалознавці створюють за законами природи нові матеріали, що мають своєрідну красу у повсякденному житті, яку треба не тільки побачити, а й відтворити як дещо нове та корисне.

Уже гарною традицією для Європи стало щорічне проведення наприкінці вересня Європейського тижня мобільності. Його мета — популяризувати екологічні види транспорту та заохотити місцеві громади та їхніх очільників враховувати інтереси всіх учасників руху — пішоходів, велосипедистів, автомобілістів. Це можливо за умови розширення використання громадського транспорту і велосипедів, що мають бути зручною, вигідною і безпечною альтернативою пересуванню на приватних автомобілях.

Обсяги завезення в Україну нелегальної імпортної побутової техніки зашкалюють. Попри боротьбу влади з корупцією, цей процес триває й набирає чималих обертів. Населення купує дедалі більше нелегальних холодильників, смартфонів, пральних машин тощо. Звісно, така техніка на 30-40 відсотків дешевша, ніж легально імпортована в країну. Так, фахівці ринку кажуть, що різниця між одним і тим самим найменуванням товару в різних торговельних мережах і точках може становити кількасот гривень.

Колись на кожному потужному промисловому підприємстві переймались підготовкою кваліфікованих робітників, створюючи для цього власні кузні кадрів. Нині велетні всесоюзного значення, якими були на Житомирщині «Хімволокно», завод верстатів-автоматів, льонокомбінат, «Промавтоматика», залишились лише у пам’яті людей. Тож прив’язані до цих виробництв ПТУ стали рудиментами, що мали змінити своє призначення, аби не зникнути з освітнього простору.