Шахта імені М. Горького не випадково  колись мала назву «Центральна»: ще у 1885 році її заклали в самому центрі нинішнього Донецька. Однією з особливостей підприємства було те, що тут піднімали на-гора тільки вугілля.  

Жителі сучасних українських міст та містечок скаржаться на одні й ті самі проблеми: технічний прогрес зробив відчутний ривок уперед, а міська інфраструктура безнадійно застрягла у вчорашньому дні.  

Після відкриття опалювального сезону в столиці, коли вперше за останню п’ятирічку проводилась капітальна реконструкція тепломереж, багато споживачів помітили позитивні зміни, але, на жаль, не всі.  

Законопроект «Про ринок земель» викликав далеко не однозначну реакцію в суспільстві. Прихильники вважають, що його ухвалення  дасть поштовх розвитку аграрного сектору зокрема і економіки країни загалом. Критики ж  стверджують, що  наслідком дії закону може стати обезземелення селян — нинішніх власників земельних паїв. Істина ж, напевне, десь посередині. Про це наша розмова з головою Державного агентства земельних ресурсів Сергієм ТИМЧЕНКОМ.  

Вочевидь атмосфера в конференц-залі Національної академії державного управління при Президентові України сприятлива для пристрасних і водночас конструктивних дискусій. Ще раз переконала в цьому остання на часі міжнародна конференція за участю Посольства Французької Республіки в Україні та Фонду Робера Шумана «Відносини Європейського Союзу та України».

Любов до театру в Анни Варпаховської — на генетичному рівні. Своє майбутнє донька відомого театрального режисера Леоніда Варпаховського знала напевне: її доля буде неодмінно пов’язана з театром.  

Специфіка шахтарської праці, безумовно, передбачає важку фізичну роботу, без якої важко уявити гірницькі будні.  

Для своїх земляків Іван Вагилевич найперше був сином душпастиря отця Миколи і священиком. Звичайно, й до Ясеня доходили вістки про «нестійкі» погляди та метушливе життя панича. Поліція прислала його під нагляд родини до рідного села за «непевне вештання поміж людей» — так означили радикалізм його висловлювань у розмовах із селянами.  

Шкода, що так швидко закінчилося літо і дійшов фіналу оксамитовий, а разом з ним і відпускний сезон. Попереду нас чекають нелегкі трудові будні і те, що залишилося від відпустки… спогади і фотокартки. Відтепер люд з відновленими на курортах силами заглиблюється у буденність. Адже так хочеться і під час майбутньої відпустки відпочити, як кажуть, «по-людськи», тобто поїхати за кордон.

Як українцю захиститися від фінансових ризиків теперішнього часу? Як відтермінувати, а можливо, і нівелювати негаразди, які можуть виникнути в економіці країни? Ці питання на сьогодні є доволі важливими практично для кожної родини.