Цього року зазвичай помпезні урочистості з нагоди чергового випуску студентів Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця у столичному Палаці «Україна» навіть не розглядали. І тому чимало причин. Кілька з них одразу на початку нашої розмови виокремила новий ректор член-кореспондент Національної академії медичних наук України Катерина АМОСОВА.  

«А чому ти ще не поїхала звідси?» — такою фразою привітала мене колишня колега під час несподіваної зустрічі в супермаркеті.

Справді, ми частіше тепер вдивляємося в обличчя сусідів, друзів і знайомих із цим німим запитанням. Уранці здається, що навіть трамваї розгублено озираються довкола, адже меншає людей, які чекають на них на зупинках.

На залізничному вокзалі — черги за квитками. Щоб їх купити, потрібно простояти кілька годин. Поспішають покинути небезпечний край не тільки луганчани, а й жителі області. Автобуси з Лисичанська, Сєверодонецька переповнені. Є люди, котрі бажають виїхати на будь-якому потязі, у будь-якому напрямку, аби подалі від території, де орудують терористи. 

Тих, хто змушений тікати з територій, де орудують терористи, не покидає страх, який сидить у кожного десь всередині. Вони бояться за своїх родичів, які залишилися вдома, за себе і дітей — «а що буде далі?», «а чи повернемося назад?», «що буде з роботою, навчанням, житлом?» тощо. Страх за минуле і страх за майбутнє — він ще не скоро відпустить їх зі своїх мерзотних тенет. Тому переселенці не наважуються називати свої прізвища, відмовляються фотографуватися. Слова «Дуже страшно було!» є у розповіді кожного.
Пані Тетяна з Краматорська покинула домівку ще до так званого референдуму, організованого так званою ДНР. Залишатися під «захистом» самопроголошеної влади їй було небезпечно: чоловік давно записався до батальйону «Дніпро», а старший син був пластуном у скаутській організації. 

Що робиться в чи не найбільш закритій для суспільства галузі? Який спадок залишила новому лісовому керівництву команда Сім’ї? Чи буде зламано старі схеми, чи стане вільнішим доступ до лісу? Про це та багато іншого — в інтерв’ю з головним лісівником країни Валерієм ЧЕРНЯКОВИМ.  

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ)з країн світу в економіку України за перший квартал цього року зменшився порівняно з аналогічним періодом торік на 6,3% — до 52,2 мільярда доларів. Серед причин такого спаду — незрозуміла на початок року економічна політика, поширене рейдерство, політична невизначеність і протистояння внаслідок неоголошеної війни з Росією. Потрясіння не сприяють тиші, яку люблять гроші. Воєнні дії на сході країни відлякують інвесторів.  

Народні депутати 19 червня підтримали у першому читанні урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу» (№ 4101а). Зокрема він передбачає комплексне реформування податку на доходи фіз?осіб з доходів від капіталу (дивіденди, відсотки, роялті, доходи від цінних паперів) із застосуванням при річному перерахунку прогресивної шкали податку. Також документ пропонує скасувати податкові пільги з податку на прибуток для інститутів спільного інвестування (ІСІ), за винятком інститутів та фондів, не менш ніж 95% активів яких розміщені в сертифікати фонду операцій з нерухомістю (ФОН) і створені на термін будівництва об’єктів нерухомості.  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Крилатий син України  

Дуліби й ірпіні — на грецькій землі

Від патріотичного духу — до ефективного руху

У генералів власна шкала мужності

Як і торік, перший місяць літа пронісся над Україною, та й усією Європою, нищівними буревіями, зливами і повенями. Чи вгамуються природні катаклізми у липні, і якою буде погода упродовж місяця та до кінця літа й восени, поки що впевнених прогнозів не висловлюють ні державні, ні народні синоптики. Тож традиційно, як здавна робили старі люди, давайте спостерігати за народними прикметами у такі дні: 3 — Мефодія Перепелятника, 7 — Івана Купайла, 12 — Петра і Павла, 21 — Прокопа Жниваря, 31 — Іоанна Великомученика.  

Кожен десятки разів чув з високих трибун думку про необхідність конституційних змін, без яких наше існування приречене. Разом з тим українці неодноразово вислуховували і твердження про те, що наш Основний Закон, ухвалений Верховною Радою 18 років тому (28 червня 1996 року), — найкращий якщо не у світі, то у Європі напевне. Майже ідеальний документ, біда лише в тому, що він не виконується. 
У політиків постійно сверблять руки перекроїти Конституцію під свого лідера чи певну партію. Ситуація нагадує таку собі гойдалку: хитнуло в один бік — отримайте парламентсько-президентську модель влади, у другий — будемо з президентсько-парламентською формою правління. Коливання легковажного маятника підриває авторитет Основного Закону, дискредитує його. Запевнення Петра Порошенка в тому, що новий президент є прихильником парламентсько-президентської форми правління, дає сподівання — питання узурпації влади залишиться у минулому. 

Обсяг реалізації деревини в круглому вигляді за 2000-2013 роки