За результатами соціологічних досліджень, рівень нелегального працевлаштування в Україні становить від 2 до 4,7 млн осіб. Це 14-33% від офіційно працюючих. Цифра вражаюча. Українці, наймаючись на роботу, погоджуються отримувати частину зарплати «у конверті». Або, що ще гірше, працюють неофіційно і отримують повністю незадекларовану заробітну плату. Вони навіть уявити собі не можуть, чим це загрожує. По-перше, такі особи суттєво зменшують свою майбутню пенсію. Лікарняний їм оплачується тільки з офіційної  зарплати. Йдучи у відпустку, вони не завжди отримують оздоровчі. Фактично такі працівники позбавлені соціальних гарантій як тепер, так і в майбутньому. Тож уряд розробив три законопроекти щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення. З одного боку, законодавство захищатиме людину праці. З другого —  створить рівні умови для всіх суб’єктів господарювання. На запитання читачів, що стосуються окресленої проблеми, відповідає черговий гість редакції.

«Висока якість вин народжується лише у середнього та дрібного товаровиробника, — запевняє один із найавторитетніших фахівців галузі, директор Інституту виноградарства та виноробства ім. В. Таїрова В’ячеслав Власов. — Лише на ділянках площею 1-2 га можна отримати конкурентоспроможні вина європейської якості, а в колишніх радгоспах і колгоспах, де до тисячі гектарів виноградників, вина абсолютно безликі». 

Маленьке уточнення: безликі — не значить шкідливі чи несортові. Фахівці кажуть, що будь-яке вино, виготовлене за нормальною технологією, має майже однаковий вплив на здоров’я: за помірного вживання — позитивний. Але тут йдеться про вина з особливо вишуканим смаком, котрі можуть на будь-якому рівні презентувати регіон як такий, що здатен показати у виноробстві найвищий клас.

— На щастя, за останні роки до господарств, що займаються агровиробництвом, приходить усвідомлення, що тваринництво — це не лише молоко, м’ясо, яйця, вовна, а й надійна економічна опора, відновлення родючої сили землі, — каже начальник головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Володимир Івченко, пояснивши, що корми (конюшина, люцерна, горох тощо) є сидератом — попередником для озимих та інших культур. До того ж, в Україні через скорочення поголів’я ВРХ уже бракує органічних добрив. 

…По дзеркальному плесу річки, обабіч якої схилили своє гілля дерева, пливуть човни. На веслах — красені-офіцери, поруч них — юні панянки в білосніжних сукнях весело обговорюють паризькі моди і найближчі бали. Несподівано річка йде під землю — це відкрили шлюз, і подорож наших героїв триває вже у підземному гроті. Панянки верещать, кавалери затамували подих. Але вода знову піднімає всіх вгору. Прогулянка завершується. Пари виходять на освітлену сонцем галявину, де всіх чекають танці та частування.

У XIX столітті такі сценки з дворянського життя можна було спостерігати в парку під назвою «Лабіринт». Розташовувався він в Херсонській губернії, у нинішньому Вознесенському районі Миколаївської області. Творець цієї унікальної оази посеред посушливого степу — Віктор Скаржинський.

 30   липня відбулося жеребкування відбір- ного турніру чемпіонату світу-2014. За путівку в Бразилію збірна України буде змагатися з коман-дами Англії, Чорногорії, Польщі, Молдови та Сан-Марино.

Тривала  затримка заробітної плати в деяких галузях економіки залишається в країні досить актуальною. Такий висновок випливає із заяв громадян, які надходять на урядову телефонну «гарячу лінію». 

З початку року зареєстровано 4,3 тис. звернень з питань невиплати заробітної плати суб’єктами підприємницької діяльності, комунальними, державними підприємствами, установами й організаціями, що на 24,5 % менше порівняно з таким же періодом минулого року.

 На початок лютого цього року загальна вартість активів компаній з управління активами (КУА) досягла 109 млрд грн. На невенчурні інвестфонди, які працюють з коштами громадян (відкриті, інтервальні і частина закритих) припадає близько 9 млрд грн (третя частина цієї суми залучена в посткризовий період). У минулому році активи публічних інвестфондів зросли на 35,9 %.

«Загинуло 17 гірників. Двох з опіками та травмами різних ступенів тяжкості госпіталізували. Доля ще дев’ятьох не відома». Ці сухі рядки офіційного повідомлення прес-служби МНС з самого ранку сколихнули розмірене літнє життя країни. Шахта «Суходільська-Східна», що в Краснодонському районі Луганщини, «вистрілила» новинами першою. А через кілька годин на копальні Бажанова, що в Макіївці на Донеччині, обрушилася надшахтна споруда. Внаслідок цієї аварії загинуло дві людини, чотирьох травмовано, ще 9-х шукали рятувальники. 

 У підготовці Львова до єврочемпіонату відлік часу пішов на дні: до урочистого відкриття спортивної арени залишилося менше трьох місяців, а першу чергу злітно-посадкової смуги Міжнародного аеропорту «Львів» введуть в експлуатацію до Дня Незалежності України. Відтак повністю завершити реконструкцію смуги, перонів та нового пасажирського термінала планують у грудні нинішнього року.

На виконання пункту 4 статті 7 Указу Президента України від 9 грудня 2010 р.  №1085 (2085/2010) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Кабінет Міністрів України своєю постановою ліквідував понад 40 урядових органів (відповідний документ від 28 березня 2011 р. оприлюднений на Урядовому порталі),  в тому числі й Державну інспекцію з контролю за цінами. Але контролювати ціни держава не відмовилась, бо це її природна функція: у всіх країнах світу, навіть з розвиненою ринковою економікою, запроваджуються різні методи державного регулювання цін.

Але хто і як тепер в Україні контролюватиме та регулюватиме ціни? Однозначної відповіді на це запитання досі немає. Втім, прояснити деякі моменти ми попросили начальника Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві Максима ГЛУЩЕНКА.