Голова Державної інспекції України
з питань праці —
головний державний інспектор України
з питань праці 
Андрій ЧЕРКАСОВ

За результатами соціологічних досліджень, рівень нелегального працевлаштування в Україні становить від 2 до 4,7 млн осіб. Це 14-33% від офіційно працюючих. Цифра вражаюча. Українці, наймаючись на роботу, погоджуються отримувати частину зарплати «у конверті». Або, що ще гірше, працюють неофіційно і отримують повністю незадекларовану заробітну плату. Вони навіть уявити собі не можуть, чим це загрожує. По-перше, такі особи суттєво зменшують свою майбутню пенсію. Лікарняний їм оплачується тільки з офіційної  зарплати. Йдучи у відпустку, вони не завжди отримують оздоровчі. Фактично такі працівники позбавлені соціальних гарантій як тепер, так і в майбутньому. Тож уряд розробив три законопроекти щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення. З одного боку, законодавство захищатиме людину праці. З другого —  створить рівні умови для всіх суб’єктів господарювання. На запитання читачів, що стосуються окресленої проблеми, відповідає черговий гість редакції.

Вигідніше укласти трудовий договір

 — Андрію Володимировичу, як роботодавці ставляться до ініціатив уряду змінити ситуацію на ринку праці, аби наблизитись до європейських стандартів?

— Завдяки соціальному діалогу в розробці законопроектів беруть активну участь роботодавці. Консультації з усіма соціальними партнерами тривають фактично ще з початку року. Тому у нас є можливість обговорити нюанси майбутньої реформи. Зокрема, ми досягнули порозуміння у питаннях підвищення розмірів штрафів, зміни структури мінімальної зарплати.

— Віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявив, що питання легалізації заробітних плат буде вирішено до 2012 року. А вже у вересні цього року уряд затвердить остаточний узгоджений варіант законопроектів. Розкажіть докладніше, що пропонує уряд роботодавцям?

— Головне, на що спрямовані наші пропозиції, — соціально безвідповідальний роботодавець повинен втратити економічну вигоду від порушення прав працівників. Закон повинен поставити його у такі межі, що буде легше і вигідніше укласти трудовий договір, ніж платити штраф. Але в Україні порівняно з країнами Східної Європи найнижчі штрафні санкції. Нагадаю, що нині в Словаччині у сфері нелегальної зайнятості штрафи сягають 2 млн грн, а у поляків — 80 тис. грн. Значна фінансова відповідальність і в Польщі, Румунії, Болгарії. Тому посилення фінансового покарання щодо несумлінних роботодавців — це перший необхідний крок, але не єдиний.

Другий напрямок — впровадження так званої гарантованої заробітної плати залежно від кваліфікації працівника. Тобто всі посади у країні будуть поділені на категорії — від некваліфікованої праці до керівника підприємства. І кожному з них Кабмін присвоїть коефіцієнт, що вже не дасть  змоги директору отримувати мінімальну зарплату, як у прибиральниці. Наприклад, умовно, бухгалтер повинен буде отримувати не менше 1,5-2 мінімальних зарплат. А директор не менше двох-трьох. Тож після цієї реформи 120 тисяч директорів не зможуть ставити собі як офіційну зарплату в розмірі до 1 тис. гривень.

Для легального ж працівника зростання легальної зарплати даватиме пряму вигоду. Офіційна зайнятість та задекларована заробітна плата гарантують соціальний захист сьогодні й достойну пенсію в майбутньому.

Третій напрямок — впровадження ризик-орієнтованого аудиту господарської діяльності. Він передбачає консолідацію всієї інформації про суб’єктів господарювання, одержуваної Пенсійним фондом, Державною інспекцією з питань праці, Державною податковою адміністрацією та Державним центром зайнятості. Отримані дані будуть аналізуватися за допомогою спеціальної шкали ризику. Тому ту частину перевірок, яку ми називаємо плановою,  складатимуть саме такі «ризикові» підприємства.

Звичайно, крім «батога», повинен бути і «пряник». З першим пунктом цього принципу в нас усе в порядку. Але одночасно потрібні й економічні стимули. Саме зараз ми і працюємо над ними, щоб законопроекти щодо посилення відповідальності та лібералізації набули чинності одночасно.

— Які санкції застосовує ваша структура за порушення законодавства про працю? 

— Як я вже зазначав, з-поміж країн Європи Україна має найнижчі штрафні санкції за порушення законодавства про працю. Розмір санкції за невиконання норм трудового законодавства може становити мінімум 510, а максимум 850 грн. А якщо порушник не виконав вимог інспектора усунути вже виявлене порушення, йому «світить» штраф від 850 до 1700 грн.

Порівняємо з країнами Східної Європи — нашими найближчими європейськими сусідами. У них мінімальні штрафні санкції за неоформлення трудового договору становлять від 8,3 тис. грн (Болгарія) до 100 тис. грн (Чехія), а максимальні — від 83 тис. грн (Болгарія) до 2 млн грн (Словаччина).

Легалізація зарплат виведе «з тіні» додаткові доходи

— Що дасть країні легалізація заробітних плат?

— Українські експерти говорять про те, що майже 140 млрд грн виплачуються «у конвертах» і не оподатковуються. Це означає, що близько 50 млрд грн недоотримують наші пенсіонери й соціально незахищені верстви населення.

Легалізація заробітних плат виведе «із тіні» додаткові доходи громадян. Для легального працівника зростання декларованої зарплати даватиме право отримувати у повному обсязі всі соціальні гарантії та у перспективі достойну пенсійну підтримку.

Роботодавці, в свою чергу, отримають стимули декларувати трудові відносини. З одного боку, вигідніше буде укласти трудовий договір, ніж потрапити у план перевірок інспектора праці. З іншого боку, роботодавці отримають економічні стимули надавати саме легальні робочі місця. Поки що останнє перебуває у розробці, хоча можу сказати, що йдеться про певні пільги та економічні заохочення.

— Скільки людей у нас зараз працюють «у тіні»? Що вони втрачають, отримуючи кошти «в конвертах»?

— За оцінками Міжнародної організації праці, Світового банку, різних соціологічних служб, рівень нелегального працевлаштування в Україні становить від 2 до 4,7 мільйона осіб. Цифра просто вражаюча. Фактично  від 14 до 33% відсотків від офіційно працюючих. І всі ці люди не тільки не мають можливості отримувати соціальні гарантії сьогодні, а й у майбутньому отримуватимуть мізерну пенсію.

— Як уряд боротиметься з керівниками підприємств, де існує практика тіньових зарплат та нелегальної зайнятості?

— Законопроектами передбачено посилення відповідальності посадової особи та фінансової відповідальності юридичної особи за незаконні дії, пов’язані з неукладанням трудових договорів. Така відповідальність сприятиме створенню рівних умов для всіх суб’єктів господарювання. До речі, у цьому питанні ми маємо повну підтримку роботодавців та профспілок.

 — Як до нелегальної зайнятості ставляться у Європі?

— У Європейському Союзі відповідна політика з цього аспекту спирається на чотири основні принципи:

  • профілактичні заходи з метою спрощення процедур і зменшення витрат та обмежень, які перешкоджають створенню і розвитку підприємств, зокрема нових компаній і дрібних підприємств;
  • усунення факторів, що стримують декларування роботи як з боку попиту, так і пропозиції;
  • санкції з метою зміцнення нагляду і застосування відповідних норм стосовно тих, хто користується вигодами прихованої праці, та захисту постраждалих, зокрема шляхом кращої координації дій відповідних органів влади (податкових органів, інспекцій праці, поліції);
  • співпраця між країнами-членами з метою боротьби з шахрайством у сфері соціального забезпечення та незадекларованої роботи у рамках транснаціональної економічної діяльності;
  • кампанія з підвищення соціальної обізнаності щодо негативних наслідків незадекларованої роботи для соціального захисту, солідарної відповідальності і справедливості.

Крім того, Зелений документ Європейської комісії про закон про працю надав великого значення необхідності більш ефективної співпраці на національному рівні між державними установами, зокрема інспекціями праці, органами соціального захисту і податковими органами.

— Очолювана вами інспекція планує перевіряти й приватні підприємства? Як відслідковуватиме ситуацію?

— У цьому питанні ми сподіваємося на підтримку ризик-орієнтованого аудиту, який я вже згадував. Ось конкретні приклади. Візьмемо звичайне автопідприємство, в якому на обліку у ДАІ  40 автомобілів, що реально експлуатуються. А у відділі кадрів лежить всього 20 трудових книжок водіїв. Питання: хто їздить на інших 20 автомобілях? Ось саме такі випадки, коли інформація одного відомства не збігається з даними іншого, — це непрямий доказ порушення законодавства. У цьому випадку є підозра, що лише 20 водіїв оформлені й працюють легально. А решті працівників навіть лікарняний ніхто не виплатить.

Або інша ситуація. У кафе 10-20 столиків, а офіційно у штаті не числиться жодного кухаря. Та й зі всього обслуговуючого персоналу, у кращому разі, зареєстровані тільки офіціант і бармен. У той же час податкова інспекція повідомляє про досить великий обіг коштів. Питання: як можна було отримати такий дохід, якщо не вистачає персоналу? Невже один офіціант встигає і приготувати страви, і обслужити столики? Вочевидь, є привід для перевірки.

 — Андрію Володимировичу, скажіть, а скільки порушень на ринку праці було виявлено за перші півроку 2011-го?

— Протягом І півріччя цього року державними інспекторами праці територіальних державних інспекцій праці проведено  22 904 перевірки додержання законодавства про працю на 19 869 підприємствах, установах та в організаціях. При цьому виявлено 81 340 порушень трудового законодавства. Найчастіше порушуються законодавчі норми щодо оплати праці, робочого часу і часу відпочинку, укладання і виконання трудових договорів та правил ведення трудових книжок. Найбільша частка цих порушень припадає на організації й установи приватної форми власності, а за видами діяльності — на підприємства оптової та роздрібної торгівлі та підприємства обробної промисловості.

— Яка процедура звернення громадян до Інспекції? Чи можна його подати конфіденційно?

— Громадяни можуть звертатися до територіальних інспекцій праці чи безпосередньо до центрального апарату Державної інспекції України з питань праці. Звернення подається у письмовому вигляді. Якщо громадянин бажає не розголошувати інформацію про своє звернення, йому потрібно зазначити це у заключній частині листа після викладу суті скарги.

— Наскільки часто до Інспекції звертаються із заявами про порушення трудових прав?

— Нещодавно ми підбили підсумки роботи за перше півріччя. Тож за цей час до територіальних державних інспекцій праці надійшло більше 11 тис. заяв, звернень, скарг від працівників та роботодавців. З них розглянуто 98,8 %. На особистому прийомі надано 27 тис. консультацій, роз’яснень з питань законодавства про працю  громадянам та представникам підприємств.

Анатолій ЗАПІСЕЦЬКИЙ, 
Київ:

— Дзвоню на прохання дружини. Допоможіть, будь ласка, на підприємстві, де вона працює, провести атестацію робочих місць. Адже ми не можемо її добитися.

— Я записав ваше питання. До слова, атестація лише тепер входить до наших обов’язків, тобто обов’язків Інспекції з питань праці. Це нові повноваження, а до цього вони були в експертизі умов праці. Ми направимо спеціаліста й організуємо атестацію, адже це стосується не лише вашої дружини, а й цілого підприємства й, вочевидь, пов’язано зі Списком №2.

Ганна ШКВАР,
журналістка,
Черкаси:

— Чи має реальний вплив обласна інспекція у разі невиконання керівниками постанов Кабміну про підвищення зарплат підлеглим, бюджетникам? Якщо має, тоді скажіть, куди звертатися, якщо керівник собі підвищив зарплату, а своїм підлеглим — ні. Вони мають мінімальні виплати.

— Реальний вплив має. І ми обов’язково перевіримо цей факт.

Оксана КОВТОНЮК,
 журналістка, 
Київ:

— Я працювала в газеті «Новая», яка входила до холдингу «Главред-медіа». Газету закрили, а гонорарів журналістам так і не виплатили. Що нам робити? Куди звертатись?

— По-перше, вам потрібно зібрати документи. Чи є вони у вас?

— На жаль, тільки копії.

— Гаразд. Ми розглянемо вашу ситуацію, але треба прийти в інспекцію і написати заяву.

Інспекція працює  в межах конвенції МОП

Олександр ШУМИЛО, 
Суми

— Поясніть, будь ласка, які офіційні обов’язки роботодавця перед найманим працівником? Я чув, що готуються нові законопроекти. Які права матиме у такому разі найманий працівник?

— Згідно з чинним законодавством, коли ви наймаєтесь на роботу, має бути запис у трудовій книжці або контракт. Але є роботодавці, які порушують закони, тобто, по суті, жодних документів про те, що ви працюєте, не оформляють. Тож нові законопроекти передбачають, що за кожного працівника, з яким не оформлені трудові відносини, буде штраф у розмірі двох річних фондів оплати праці — приблизно 34 тис. грн. Це не так багато, оскільки він буде найменший у Європі.

Уявіть собі, зараз у нас за статистикою 120 тис. директорів отримують мінімальну зарплату 960 грн. Це означає, що стільки ж бухгалтерів цих підприємств отримують менше за директора. Тому в законопроектах ми підсилюємо відповідальність керівників, збільшуємо штрафи, а за повторне порушення може бути навіть кримінальна відповідальність. Приміром, французи дають до 5 років за нелегальну зайнятість. Однак кримінальна відповідальність — це дискусійне питання. Ми більше схиляємося до посилення саме фінансових санкцій. Тому  доопрацьовуємо.

У нас зараз невеликі штрафи. Найбільший — 1700 грн. Ми пропонуємо 34 тисячі. Роботодавці критикують. Але у поляків штрафи 85 тис., у словаків — у перерахунку на гривні — до 2 млн  за кожного «нелегала». Вся Європа налаштована жорстко боротися з цим злом. Іншого шляху немає і у нас. Болгарія кілька років живе за жорсткими законами. Так ось, там майже всі зарплати вивели «з тіні».

Ми маємо готуватися до зовнішньої міграції, адже у разі якщо нічого не міняти зі співвітчизниками, у країні опиняться вихідці з Азії, які охочіше погоджуватимуться на нелегальну працю. Тому сьогодні ми говоримо, що «у тіні» перебувають 140 млрд грн, а Пенсійний фонд недоотримує близько 50 млрд грн.

Юлія ВАЛІГУНДА,
представник профспілок,  Івано-Франківська область:

— Ці нові законопроекти щодо легалізації заробітних плат, наскільки я знаю, дають нові повноваження інспекторам праці, так? Вони виписують і великі штрафи. Чи не призведе це до зловживань з боку інспекцій праці?

— Наша інспекція працює у межах конвенції Міжнародної організації праці, і, згідно з цим документом, ми маємо право у будь-який час  зайти до підприємства, де є порушення. Це 81-ша Конвенція Міжнародної організації праці, яка ратифікована Україною.

І головне — ми не штрафуємо. Ми складаємо припис, протокол, які передаємо до суду. Лише суд приймає рішення. Суд може не поставити штраф, а може виписати і по максимуму. Це судова практика. Інспектор не штрафує, інспектор фіксує факт порушення. І тільки так.

Наталя КИСЛЕНКО, 
Луганськ:

— Працюю у приватній фірмі, розписуюсь за суму, яка у відомості зовсім інша. Чим це загрожує?

— У майбутньому ви отримаєте меншу пенсію. Тобто  з цієї частини, з якої роботодавець сплачує внески до ПФ. Якщо ви підете на лікарняний, отримаєте його тільки з легальної заробітної плати.

— Як це довести роботодавцеві?

— Звертайтеся до суду, прокуратури, обласної інспекції з питань праці. Ми перевіримо ваше підприємство, думаю, вплинемо на роботодавця.

Валентина КЛИМЕНКО, 
Суми:

— Мій чоловік Віктор Клименко працює у приватного підприємця з мінімальним рівнем заробітної плати без запису в трудовій книжці. Його брали з випробувальним терміном, який уже минув. Однак змін — жодних. Що треба зробити, аби зберегти робоче місце і в той же час легалізувати його, одержати право на соціальний захист та інші пільги, якими користуються легальні працівники?

— Перш за все необхідно укласти трудовий договір. Відповідно до положень Кодексу законів про працю, трудовий договір — це письмова угода, у якій прописано обсяг роботи, питання внутрішнього трудового розпорядку, права та обов’язки робітника та роботодавця, зокрема обов’язок виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці.

У ньому також може бути прописаний пункт про випробувальний період. У цей період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. Тобто випробувальний період повинен бути зазначений у письмовому договорі, і лише у цьому разі громадянин має право на всі соціальні гарантії, перебуваючи на випробувальному терміні.

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у Державній службі зайнятості за місцем свого проживання.

Факт використання праці працівника без належного оформлення є порушенням законодавства про працю, а відповідно приватний підприємець, який порушує законодавство, може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за результатами перевірки, проведеної Держпраці або його територіальними органами.

Для проведення такої перевірки працівнику слід  звернутися до Держпраці або безпосередньо до Територіальної державної інспекції з питань праці за місцем роботи із письмовою заявою. За результатами перевірки державним інспектором праці буде оформлений припис з вимогою усунути виявлені порушення та притягнення до відповідальності винних осіб.

«Пряму лінію»  підготувала і провела  Валентина КОКІНА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Андрій ЧЕРКАСОВ. Народився 7 вересня 1964 року. У 1985 році закінчив Ворошиловградський машинобудівний інститут за спеціальністю «Економіка та планування матеріально-технічного постачання», одержав кваліфікацію економіста. У березні 2010 року здобув ступінь кандидата економічних наук.

Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Одружений. Виховує трьох дітей.

ДОВІДКА «УК»

Урядові законопроекти щодо детінізації доходів та відносин  у сфері зайнятості населення

  • Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення)»
  • Проект Закону України «Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб — підприємців та інших суб’єктів підприємницької діяльності у сфері праці»
  • Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю)»