На засіданні Кабміну схвалено законопроект «Про ринок земель», що найближчим часом піде на реєстрацію у парламент, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Міністр наголосив, що купувати і продавати землю сільгосппризначення, відповідно до законопроекту, зможуть лише громадяни України, фермери і держава в особі державного земельного банку або державного земельного фонду.  При цьому на запитання «УК», чи можливе у майбутньому відкриття ринку для іноземців, Микола Володимирович відповів: «Думаю, найближчим часом — ні. Угорщина, Болгарія, Польща, що є членами Євросоюзу, досягли подовження перехідного періоду на 7-12 років, під час якого забороняється продаж землі сільгосппризначення іноземцям навіть у рамках ЄС. Український селянин настільки збіднений, що він звичайно піде на продаж землі, а потім матимемо проблему. Зрозуміло, якщо земля буде продана, то селянина у селі ніщо не триматиме».

 Намагання України наблизитися до Європейського Союзу вимагає від неї лібералізувати імпорт уживаних автомобілів. Як зазначали нещодавно деякі засоби масової інформації, саме це стало чи не ключовим питанням у ході переговорів з ЄС про створення зони вільної торгівлі. Кореспондент «Урядового кур’єра» вирішив розібратися у цьому питанні. 

 Замість того, щоб нарікати на  темряву, краще запалити бодай одну свічку. Цей давній постулат мудрих неважко спроектувати на  одну з найскладніших проблем сьогодення — недосконалу систему державного управління. Відкладаючи її «на потім», ми істотно гальмуємо трансформаційні процеси, зазнаємо поразок  у боротьбі з корупцією, породжуємо нігілізм і зневіру в українському суспільстві.

 Великою ложкою дьогтю на святі останнього дзвоника моєї дочки цього року стали слова вчительки, яка звернулася до батьків з проханням не розходитися і визначитися шляхом голосування, яку другу іноземну мову вивчатимуть їхні діти у п’ятому класі. Оніміння, яке переросло у хвилю обурення, викликала, звичайно, не сама пропозиція, а «мовний асортимент», який було запропоновано. Батьки повинні були обирати між німецькою і… російською мовами. 

 Призначив
Звільнив

Галичина, Поділля, Волинь — частини цих українських земель увібрала в себе Тернопільська область, яку утворили 4 грудня 1939 року. Має 17 районів, 1057 населених пунктів, з них — 18 міст і 17 селищ міського типу. 

Площа — 13,8 тис. кв. км. (2,3% території України).

Населення — 1142 тис. осіб (2,3% від загальної кількості громадян України), переважна більшість з них мешкає в селах (57,3%).

Кожен економіст знає, що легка промисловість, як галузь із відносно швидким капіталооборотом, традиційно служить «локомотивом», здатним вивозити з кризи більш важкі на підйом виробництва та економіку загалом. Наочне підтвердження — приклад публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Україна» — колишньої Житомирської панчішної фабрики, яка за роки незалежності перетворилась із рядового «середнячка» у визнаного флагмана своєї галузі.  

На початку наступного року НАЕК «Енергоатом» продовжить  постачання виробленого в Америці палива для  Запорізької   АЕС, альтернативного і  конкурентного російському, про це  заявила представник компанії в Україні Westinghouse  Світлана Меркулова. В  «Енергоатомі» повідомили, що постачання можуть початися вже з кінця цього року — на п’ятий енергоблок Запорізької АЕС і на другий блок Южно-Української АЕС надійде по 42 касети Westinghouse. На третьому енергоблоці Южно-Української АЕС зараз уже експлуатується 84 касети цієї компанії. 

Протягом останнього року завдяки комплексному реформуванню Сумська митниця увійшла до числа кращих серед державних установ.

Її з повним правом називають північно-східними воротами України. Щодня пункти пропуску перетинають до двох тисяч автомобілів і трьох тисяч залізничних вагонів, понад 15 тисяч громадян. За цими цифрами — копітка і наполеглива робота колективу митників, у складі якого майже 700 професіоналів. Саме професіоналів, бо лише завдяки їхньому вмінню і досвіду підрозділ працює як чіткий годинниковий механізм.

Про сьогоднішні будні сумських митників бесіда з їх начальником Володимиром Орловим.

Маршал Радянського Союзу Іван Конєв у своїх «Записках командуючого фронтом» чесно визнав, що шедеври знаменитої Дрезденської картинної галереї врятували завдяки «великому ентузіазму офіцера трофейної бригади за посадою і художника за освітою Л. Н. Рабиновича». От лише про військове звання людини, яка щоденно особисто доповідала командуючому про хід пошуків, на сторінках книги — жодного слова.