Піднімаюсь із найглибшої станції київського метро «Арсенальна», яка, кажуть, може витримати ядерний удар. Диктор зазначає, що неподалік розташовано музеї історії України у Другій світовій війні і Голодомору. Думаю про те, що варто згадати і про новітню історію, зокрема, що поблизу станції працює Кримський дім. Нам не завадить частіше згадувати про півострів, який Росія перетворює на ядерну базу. Він, до речі, єдина історична батьківщина Ахтема Сеітаблаєва. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Перший двічі Герой 

Оборонець Порт-Артура

Письменник, який обрав Правду

 «100 років Жовтня зустрічатимемо вже за радянської влади», — категорично запевнив мене на Арсенальній площі один із прихильників комуністів під час демонстрації на честь 90-річчя більшовицького перевороту, раніше іменованого Великою жовтневою соціалістичною революцією. Тоді, майже 10 років тому, я готував телевізійний сюжет у новини з урочистого мітингу представників лівих сил у центрі Києва.

П’ятеро дітей з ранцями за плечима впевнено підіймаються звивистою гірською стежкою, розмитою дощем. Учнів, які саме повертаються зі школи, зустрічаю на крутому схилі у присілку Ставник неподалік села Космач на Івано-Франківщині. Першокласниця Оля Вагалюк, її сестричка третьокласниця Марійка і братик четвертокласник Іван у компанії однокласників Миколи Кищука й Ореста Гаврищука залюбки розповідають про життя у мальовничому краю. Щодня юні горяни мужньо долають небезпечний шлях до знань — за будь-якої погоди йдуть пішки три кілометри до школи. Адже стрімкою ґрунтовою й водночас слизькою дорогою не проїде жоден шкільний автобус. 

Київський міжнародний економічний форум відбувся у столичному Конгресно-виставковому центрі «Парковий» нинішньої осені вже вдруге. Його, як і раніше, відкривав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Глава уряду вкотре нагадав присутнім, що Україна демонструє економічне зростання. 

Європарламент вимагає від російської влади негайно і беззастережно звільнити та зняти всі звинувачення з лідерів кримських татар Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза і кримського журналіста Миколи Семени. Про це йдеться у відповідній резолюції, ухваленій під час пленарного засідання ЄП у Страсбурзі, яке відбулося в межах слухань щодо випадків порушень прав людини, демократії та верховенства права. 

Улітку на прямій лінії з лідером самопроголошеної невизнаної «ДНР» Олександром Захарченком люди спробували озвучити свої нагальні проблеми. Приміром, коли нарешті скасують принизливу комендантську годину? Той почав розказувати, що цю тимчасову міру введено для безпеки самих жителів та їхніх дітей, а потім дав категоричну відповідь: «Через три дні після перемоги скасуємо». Усі, хто це почув, відразу ж помітно засумували: отже, ніколи.  

Українська армія уже не та. У минуле відходять часи, коли військом лякали і присоромлювали. Коли казали: школа і батьки не зробили з тебе людину, то в армії зроблять. На жаль чи на щастя, нині армія ролі виправника-вихователя не виконує. Не та ситуація. Тепер там потрібні вмотивовані грамотні люди. Армія мирної країни і країни, яка перебуває у стані війни, кардинально відрізняються. Тому завдання передовсім призовних комісій — підбирати у когорту захисників осіб із царем у голові. Особливе значення мають здобута юнаком освіта, його технічна підготовка, виробнича кваліфікація, придатність до військової служби за станом здоров’я, фізичний розвиток і морально-ділові якості. 

Останнім часом ЗМІ активно обговорюють тему премій, які начебто нараховували в Міністерстві юстиції державним виконавцям. Цифри, які наводили в оприлюднених документах, справді вражали: сума винагород шести осіб доходила до 23 мільйонів гривень за два місяці. Щоправда, більшість із тих, хто висловлював обурення цими преміальними, навіть не намагалася з’ясувати, що до чого.

«Урядовий кур’єр» проаналізував основні звинувачення, які лунали в бік Мін’юсту, і розібрався, за що саме державні виконавці отримали виплати. 

Дискусії довкола нового закону про освіту, зокрема його мовної статті, досі не вщухають. Широкий резонанс спричинив пункт про мову освіти в середніх школах для дітей з родин нацменшин. Новий закон регламентує, що з 2020 року викладання мовами нацменшин у середніх школах здійснюватимуть лише до 5 класу. Потім навчальний процес вестимуть українською мовою, а рідну учні зможуть вивчати як предмет.