У що західні інвестори готові вкладати кошти в Україні і що гальмує їхній прихід до нас? Що могло б покращити бізнес-процеси у нашій державі? Про це кореспонденту «УК» вдалося поспілкуватись із відомим бізнесменом, антикризовим стратегом і автором бестселерів Джоном Вон Ейкеном під час його нещодавнього візиту до Києва. 

Останнім часом споживачі настільки звикли до постійного подорожчання товарів, що коли цифри на цінниках почали зменшувати, це сприйняли насторожено. Навіть після того, як на базарах та в магазинах трохи подешевшали яйця, покупці замість того, щоб радіти, почали шукати підступ. Дехто припускав, що, мовляв, у спеку яйця псуються дуже швидко, тому ті, які коштують недорого, просто зіпсовані. Здешевлення овочів та фруктів виправдовують високим урожаєм і піком сезону. Проте більшість опитаних нами покупців напружено чекають, коли продукти почнуть дорожчати. 

Давно вже перше в Україні Співоче поле, що в Тернополі, не ставало ареною масштабного народного свята. На цей факт зважили в департаменті культури, релігії та національностей облдержадміністрації й узялися за організацію велелюдного пісенного заходу. Міністерство культури  задум підтримало ще й фінансово. І ось упродовж двох днів тривав  «Фолк-фест у Тернополі». 

Це центри соціальної і політичної культури. Вони втримують суспільство від сповзання у дикість і варварство. Це джерело своєрідної аристократії духу. Таку роль відводить університетам у посттоталітарному суспільстві філософ-антифашист Карл Ясперс в унікальній роботі «Ідея університету». 

Цікаве дослідження найуживаніших символів на традиційних українських вишиванках зробив мистецтвознавець і дослідник давньої української культури Валентин Мойсеєнко. Дослідженню автор присвятив багато років копіткої праці. Автор дослідження їздив Україною, шукав вишиванки, вивчав їх, фотографував. Пізніше у нього виник задум створити унікальний альбом, де кожен візерунок, орнамент, поєднання кольорів на українських вишиванках символізують своєрідний код, який залишили для нас предки. Пропонуємо читачам «Урядового кур’єра» ознайомитися з цим дослідженням. 

Сьогодні Країна знань гостинно відчиняє свої двері — в усіх українських школах лунає перший дзвоник для майже 3,8 мільйона учнів. Він покличе на урок 414 тисяч першокласників, що на 4 тисячі більше, ніж торік.

Що цікавого принесе школярам і вчителям новий навчальний рік? Адже система української середньої освіти стоїть на порозі численних змін: підвищення якості освіти, оновлення навчальних програм, підготовка нових підручників, та й загалом перехід на 12-річну систему навчання. 

За законопроект №2217-а про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади проголосували 265 народних депутатів, проти — 87, утрималися — 5. Відмова від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, враховуючи принципи субсидіарності, повсюдності та фінансової самодостатності місцевого самоврядування, — ось шляхетна мета майбутніх змін. 

Слухати про позитивні зміни, які стосуватимуться статків громадян і себе особисто, приємно завжди. Особливо на тлі зростання тарифів і цін, що досить-таки гнітюче позначаються на нашому психологічному стані. 

Досі на ринку валютних іпотечних позик, на превеликий жаль, панує схвильованість та невизначеність. Чи буде порозуміння у питаннях реструктуризації валютної іпотеки?

По-перше, у країні діє мораторій на виселення валютних позичальників зі своїх помешкань, які — фактично банківська застава.

По-друге, питання, пов’язане із долею скандально відомого закону 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті», який ухвалено у третьому читанні 2 липня цього року, практично зависло у повітрі. Нагадаємо, що після цього і Нацбанк, і Незалежна асоціація банків України (НАБУ), і всі керівні посадовці країни особисто висловилися вкрай негативно з приводу ухвалення документа. Тоді вони зазначали, що закон призведе до краху банківської та фінансової систем країни. 

Розбитому чернівецькому водоканалу саме припливло до рук велике щастя: воно майже задарма отримало дві нові потужні пісколовки для очисних споруд. Комунальне підприємство якраз шукало близько 10 мільйонів гривень, щоб терміново замінити старе обладнання, оскільки ледь відкараскалося від 20 мільйонів гривень штрафних санкцій, нарахованих державною екологічною інспекцією за ненормативні скиди брудних стічних вод (сплатили лише 2 мільйони, але й це для підприємства великі гроші).

Аж ось Євросоюз дав згоду реалізувати запропонований Буковинським центром реконструкції і розвитку транскордонний проект «Поліпшення екологічної ситуації в басейнах річок Прут і Дністер через покращення систем очистки стічних вод у Чернівцях і Дрокії», який передбачає встановлення на водоканалі сучасних пісколовок.