На Рівненщині 2018 рік розпочався із вкрай болючої бурштинової теми, яку вкотре обговорили керівники виконавчої влади, силовики, лісівники та екологи. У підсумку — нове звернення до Верховної Ради щодо легалізації видобутку сонячного каменю. Та чи буде результат?

Це питання в останні роки, на жаль, звучить, як риторичне. А всі звернення до офіційного Києва (скільки їх прийняли на Рівненщині, вже й не порахувати!), йдуть, неначе вода в пісок. І якщо раніше нелегальні старателі давали собі й природі перепочинок хоча б узимку, то нинішня аномально тепла зима сприяє видобутку, який, по суті, не припинявся. 

Кабінет Міністрів остаточно погодив механізми підтримки аграрних виробників передусім тваринницького напряму і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дасть змогу вже цього року істотно наростити кількість молочнотоварних комплексів, фермерських господарств, поголів’я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції. Такими словами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочинав нараду, присвячену питанням розвитку аграрного сектору. 

Питання ринку землі хоч і відкладено з подовженням мораторію, однак не втратило гостроти. Мало того, прихильники негайного запровадження цього ринку торік залишили не з’ясованими на законодавчому рівні деякі питання. Такими вони лишаються і дотепер.

Цього року Україна вшановує 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років, і справою честі має стати проведення всіх запланованих тематичних заходів на найвищому організаційному рівні. На цьому зробив акцент Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання організаційного комітету з підготовки і проведення заходів у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні — геноциду українського народу. Співголовував на заході Глава Адміністрації Президента Ігор Райнін. Думки щодо цього висловлювали провідні історики, представники громадських об’єднань, організацій закордонних українців та уповноважені представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури, Українського інституту національної пам’яті.

У рідній мені Миколаївці не був лише трохи більш як півроку. А цими днями, приїхавши до селища і щойно вийшовши з маршрутки на автобусній зупинці, відразу звернув увагу на новенький тротуар, що акуратною стрічкою проліг вулицею імені братів Рябоконів до самісінького приміщення селищної ради. Не могло не впасти в око й свіже енергоощадне освітлення, яке, як з’ясувалося пізніше, з’явилося одночасно з доріжкою та автоматично дотримується потрібного режиму роботи. Коли про свої спостереження сказав селищному голові Іванові Ігнатьєву, він не тільки охоче погодився, а й уточнив: протяжність доріжки 204 метри, а економія на освітленні становитиме не одну тисячу гривень. Не кажучи про те, що відтепер селяни не спотикаються в темряві в самісінькому центрі населеного пункту. 

Багатьох наших співвітчизників, які останнім часом планували закордонну подорож з огляду на те, що швидко отримають біометричний документ, спіткало розчарування. Адже навіть якщо ви пройшли всі попередні етапи здачі даних і заплатили гроші, стати щасливим власником новенької біометрики за обіцяні раніше сім чи двадцять робочих днів проблематично. 

Відраза до навчання, небажання відвідувати школу, психологічні проблеми та занижена самооцінка. Це неповний перелік головних симптомів так званого школотоксикозу — гострого отруєння, спричиненого надлишковим і неправильно дозованим шкільним навчанням. До цього додайте ще й сколіоз, зіпсований зір, брак вільного часу і гостре недосипання. Це далеко не повний перелік проблем, із якими стикається чи не кожен український старшокласник. 

Прикро, коли люди труяться купленими продуктами харчування, а такі випадки – не рідкість. Приміром, торік було кілька випадків масових отруєнь з трагічними наслідками. В одному випадку причиною цього була неякісна риба, в іншому – фальсифікований алкоголь. Держава охороняє права споживачів. А до них належить кожен з нас. Але не всі громадяни знають, як користуватися своїми правами і не всі можуть зорієнтуватися – що робити, коли товар неякісний та вашими правами знехтувано. 

У період новорічно-різдвяних свят Національна поліція України неодноразово застерігала співвітчизників про поширення випадків афери в інтернеті з банківськими картками клієнтів фінансових установ.

«УК» вирішив розібратися в цій темі, яка стосується фактично кожного дорослого громадянина країни. Такі афери трапляються протягом усього календарного року, просто на період свят, коли люди втрачають пильність, їх легко можна обманути і вкрасти їхні гроші. 

Була п’ятниця і кінець робочого дня. Для Києва з його постійними заторами на дорогах це найскладніші години для автоводіїв. Особливо в центрі міста.

То тебе нахабно підрізає якийсь крутелик на «Порше», то мажор на «Мерседесі» преться і на жовтий, і на червоний. Дай йому дорогу!

Тож мене вразила витримка Сергія, водія таксі: нуль емоцій на такі порушення Правил дорожнього руху. Він вів свій універсал «Ауді А6» мовчки і впевнено, обережно вибираючись із заторів.

— Для вас, бачу, це вже не перша власна машина. Їздите чудово.

— З десяток було, не менше, — з готовністю підтримує розмову таксист. — Цю нещодавно придбав. Їй 12 років, віддав 3,5 тисячі євро. Класне авто.

— Литовські номери. У країнах Балтії купували?

— Так. Звідти сам і пригнав. Купував через знайомих. Не довіряю посередникам. Можуть кинути.