Влада повинна забезпечувати рівні умови та можливості для всіх громадян України, незалежно від їхньої релігійної приналежності, аби перед людьми не поставали перешкоди для задоволення духовних потреб. Ці слова Президента Віктора Януковича стали лейтмотивом традиційної щорічної зустрічі із керівниками церков та релігійних організацій.

Він вважає неприпустимим порушення принципу рівності в питанні реалізації прав і можливостей віруючих різних конфесій. Тому запропонував керівникам церков і релігійних організацій проводити такі зустрічі двічі на рік.

«Ми робимо велику справу — фактично єднаємо країну», — так Президент говорив про спільну відповідальність за стан справ у країні. 

Найближчим часом має відбутися засідання українсько-російської Міждержавної комісії. Про це заявив Президент України на зустрічі з Головою Уряду Російської Федерації Володимиром Путіним, яка відбулася у державній резиденції «Ново-Огарьово».  

У ході зустрічі з Президентом Польщі Броніславом Коморовським глава українського уряду подякував йому за послідовну підтримку євроінтеграційних прагнень України.

У свою чергу глава сусідньої держави зазначив, що наші країни наповнюють практичним змістом стратегічні двосторонні відносини, що вперше за останні два роки Україні вдалося зробити важливі практичні кроки, які наближують європейську перспективу. Він додав, що Україна провела складні переговори щодо Угоди про асоціацію. Водночас він підтвердив, що в усіх контактах з європейськими партнерами Польща й надалі підтримуватиме Україну. 

У середині  березня в Україні у рамках проекту Біржова УНІВЕРсіада завершився перший в країні  чемпіонат з інтернет-трейдингу для студентів, у якому взяли участь команди з 63 вищих навчальних закладів країни. Захід відбувся під патронатом Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку й Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку. Чим цікавий фондовий ринок для пересічного українця, «УК» розповідає Тарас КОЗАК, президент інвестиційної групи «УНІВЕР», яка є співорганізатором проекту.   

Торік у лютому, коли тільки-но запрацював закон про єдиний соціальний внесок, «Урядовий кур’єр» на своїх сторінках порушував питання про те, що хворіти для українців стало значно складніше («На лікарняний — краще з понеділка?», «УК» від 25 лютого 2011 року). Пригадую, як знайома вчителька тоді розповідала мені, що директор школи просив її та колег у приватному порядку, якщо вже вирішили піти на лікарняний, робити це краще з понеділка — аби бухгалтерії було легше рахувати дні непрацездатності. А ще він наголошував, що хворіти краще не довше за один тиждень.  

«Боротьба за наукову істину схожа з боротьбою моральною» — ці слова стосуються цілої плеяди визначних учених минулого століття, які були поставлені перед вибором: зректися  власних позицій чи  офіційної точки зору керівної верхівки радянської держави. Здавалося б, абсурдна ситуація, однак вона мала місце в часи ідеологічної боротьби із такою «єрессю», як генетика.  

Потужна виробнича база, сучасне устаткування, передові авіаційні технології, професіоналізм і високий інтелектуальний потенціал працівників, висока якість послуг, що їх надають, дали змогу Державному підприємству «Завод 410 цивільної авіації» зарекомендувати себе як ремонтне авіапідприємство, яке ефективно працює і заслужено займає провідні позиції у сфері ремонту авіатехніки.  

Сумна статистика свідчить: дедалі більше студентів українських вишів планують навчатися за кордоном з тим, щоб уже не повертатися  на Батьківщину. Зокрема стрімко зросла кількість молодих людей, які пов’язують своє студентське життя з польськими вишами, особливо після  того, як ця країна ввійшла до ЄС. Одночасно всі, хто мали бодай якесь польське коріння,  вхопилися за можливість здобувати освіту на історичній батьківщині як за останню соломинку. Тож чи  вигідніше здобувати освіту за кордоном? Не все так просто і однозначно. Спробуймо проаналізувати.   

І не хотілося б тривожити те, що вже нібито вляглося, але, вважаю, це буде не без користі. Мова про ситуацію навколо Коритнянської школи Монастирищенського району на Черкащині, точніше про реагування місцевої влади на сюжет одного з центральних телеканалів, у якому кореспондентка дещо критично поставилася до досягнень сільських освітян. Ціла буря звинувачень у необ’єктивності журналіста, в яких фактично не спростовувалося жодного наведеного факту, мимоволі викликає запитання: освіта в нас поза критикою? Закликаючи журналістів співпрацювати з освітянами, але при цьому брати до уваги «лише позитивні приклади», чиновники цим самим лише роблять спробу закрити від громадськості навчальні заклади, зовсім не сприяючи відкритості і співпраці. Чи не під таким суцільним «позитивом» і визрівають кричущі факти зловживань і порушень, зокрема й тих, які виявила недавно прокуратура в організації харчування дітей?  

«Той, хто знає іншу культуру добре, знає свою ще краще», — впевнений Олег Соколовський з Тернополя. Його зацікавленням, захопленням стали матеріальні та духовні цінності індіанців. Все почалося ще в дитинстві. Якось, відпочиваючи в Євпаторії, батько запропонував йому подивитися в місцевому кінотеатрі стрічку «Вірна Рука — друг індіанців». На хлопця картина справила велике враження, захотілося більше дізнатися про ці племена. Радянський кінопрокат у ті роки активно демонстрував фільми про «червоношкірих». Олег переглядав їх охоче. Але літератури (і художньої, і документальної) про індіанців у колишньому Союзі видавали мало. У Польщі цим переймалися більше. Тож вивчив польську мову, аби більше почерпнути знань про цю культуру.