Узявши за девіз слова класика «Війни виграють не генерали, а шкільні вчителі та парафіяльні священики», 86 громадських і волонтерських організацій вийшли з ініціативою започаткувати Всеукраїнську акцію «Потяг єднання України «Труханівська Січ». За задумом організаторів, захід мав сприяти консолідації суспільства, піднесенню патріотичного духу громадян, розвитку волонтерського руху, а також розвіяти міфи російської пропаганди та посилити діалог і зміцнити взаєморозуміння жителів різних регіонів. Щойно інформація про задум пішла в люди, як охочих підтримати і взяти участь виявилося більше, ніж планували. Кожен намагався зробити внесок у те, щоб подорож відбулася. Залізничники надали вагонний склад, військові, митці, духовенство, психологи підготували тематичні майстер-класи, лекції-бесіди, концертну і кінопрограми, для дітей у вагоні-кінозалі демонстрували українські мультики.

У Києві Прем’єр-міністр Володимир Гройсман разом з міністром підприємництва та інновацій Швеції Мікаелем Дамбергом відкривав п’ятий Українсько-шведський бізнес-форум. Його організаторами виступили Шведська торгова та інвестиційна рада й Посольство Швеції в Україні. 

Трагічна сторінка нашої історії припадає на 13 червня. Нинішнього року виповнюється 75 річниця однієї з наймасовіших депортацій цивільного населення з території Північної Буковини та Бессарабії. За інформацією чернівецьких науковців масштабна «операція» депортації «ворогів народу» обговорювалася 8 червня 1941 року на об'єднаному засіданні бюро Чернівецького обкому КП(б)У та облвиконкому. Відтак у ніч з 12 на 13 червня вивезено 2279 сімей (7720 осіб). 

Про грибовицьку трагедію думаю навіть уночі: не спиться від того. А хіба до сну матерям рятувальників, які загинули страшною дикою смертю в центрі Європи не в середньовіччі, а в ХХІ столітті?!  Чи мамі того еколога, якого й досі шукають? Ні, тут не кричати — вити хочеться. Та чи почують?

Нині про сміття в різних аспектах не говорить хіба що ледачий. Палко дискутують політики та експерти, хтось робить на тій невимовній біді свій чорний піар, хтось уміло розправляється з політичними конкурентами.

«УК» свого часу (без жодної політики) застерігав про сміттєвий Чорнобиль, який  насувається на Україну, ще 2013-го. Не почули. 

За радянських часів майже чверть усіх шкільних зошитів у СРСР виробляли на Понінківській паперовій фабриці, завдяки чому навіть чукотські діти знали про це містечко на Хмельниччині, яке фактично виросло довкола свого підприємства-годувальника. Утім, папір тут виробляли із привізної целюлозної маси, через що розрив налагоджених економічних зв’язків між колишніми союзними республіками замалим не призвів до занепаду потужного виробництва, на якому трудилося кілька тисяч працівників. 

У неділю національна збірна України провела перший матч у фінальній частині Євро-2016. Суперниками українців у групі С був не абихто, а чинний чемпіон світу збірна Німеччини.

Німці одразу захопили ініціативу в матчі. Уже на 4-й хвилині атака суперників ледь не завершилася неприємностями для підопічних Михайла Фоменка, проте удар Дракслера був у центр воріт, і П’ятов спокійно зреагував у цьому епізоді. За кілька хвилин уже Мануелеві Нойєрові довелося демонструвати, за що  його вважають одним із кращих воротарів планети. 

Відомий німецький мислитель, філософ, психолог і класичний філолог точно не був футбольним уболівальником і навряд чи відрізняв кутовий від штрафного, однак саме його безсмертну цитату хочеться вжити першою на підтримку  нашої національної збірної. Отже:  все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. І це 1:0 на НАШУ користь.

Поразка — лише крок до перемоги. Сильний той, хто може визнати поразку, зробити правильні висновки і йти далі. У нашій ситуації поразка — не сирота. І це вже 2:0. 

Архіви мають іноді вирішальний вплив на життя людей. Прикладом цього можуть слугувати архіви служб безпеки колишніх репресивних режимів.

Сьогодні держава гарантує право на вільний доступ до такого роду документів усім – не лише громадянам України, але й іноземним громадянам і особам без громадянства, які перебувають у нашій країні на законних підставах.  

Протягом останніх 20 років у наших громадян суди, прокуратура й міліція асоціювалися не з справедливістю, а з вимаганням хабарів і встановленням бюрократичних перепон. Згідно із соціологічними опитуваннями, понад 80% українців не довіряють вітчизняним судам і «старим» правоохоронним органам. Тому реформа судової системи нагальна. Днями парламент ухвалив зміни до Конституції в частині судочинства та зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів». Як зміниться вітчизняна судова система і чи зможе вона очиститися від нечесних представників Феміди, з’ясовував «Урядовий кур’єр». 

Питання впровадження судової реформи було в центрі уваги засідання Національної ради з питань антикорупційної політики під головуванням Президента Петра Порошенка. Розмова відбулася в контексті ухвалення змін до Конституції в частині правосуддя та імплементаційного Закону «Про судоустрій та статус суддів».