Непросто збирати геополітичні пазли за повідомленнями ЗМІ. Не всі складові картинок під рукою, чимало прогалин і неправильно підігнаних елементів. Трапляються миті, коли здається, що весь світ солідарний з Україною проти агресивного Кремля. І розчаровуємося, коли лідери окремих країн повертаються до нас спинами, братаючись із Москвою. 

Пісні українською мовою нині займають лише 5% ефіру українських радіостанцій. Натомість російською — 40%! Причому дані двох досліджень — громадського руху «Простір свободи» й активного автора «Порталу мовної політики» Станіслава Свідлова майже однакові. Та й наші читачі самі мають змогу перевірити достовірність цих цифр, увімкнувши свій радіоприймач.

Таке засилля російської власники радіостанцій зокрема мотивують тим, що «український пісенний продукт не має споживача» та «бракує якісної українськомовної музики». Ці аргументи вони наводять, намагаючись заблокувати ухвалення законопроекту №3822, обговорення якого тривало протягом півроку, внаслідок чого фінальна версія пропонує поетапне введення квот на звучання українських пісень від 25% протягом першого року, 30% — протягом другого та 35% — починаючи з третього року його вступу в дію. А також трансляцію української музики рівномірно протягом доби, а не у «зручний час», яким багато радіостанцій вважають глупу ніч. Не буде й жодних винятків для так званих нішевих радіостанцій, оскільки вони призведуть до спекуляцій і нівелювання закону загалом. 

Зібрання уряду розпочалося вітальним словом з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман присвятив п’ять хвилин потребі турбуватися про найменших у нашій країні громадян, дбати про їхні права, створювати нормальні умови для життя й розвитку. Він вважає справедливим наміром щодня присвячувати час для створення якісніших умов життя українських дітей. У цьому розрізі головне — пам’ятати про особливі дитячі потреби, наприклад, гідні умови перебування в дитячому садку, якісну шкільну освіту, розвиток здібностей у ранньому віці. У ході заходу увага міністрів фокусувалася на двох питаннях: оздоровлення неповнолітніх українців та успіхи й невдачі, які виникли в результаті запровадження електронної системи публічних закупівель ProZorro.

Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті Всеукраїнського дитячого форуму «Діти змінюють світ», який відбувся у столичному «Мистецькому Арсеналі» з нагоди Дня захисту дітей. На форум зібралися  лідери учнівського самоврядування та переможці всеукраїнських олімпіад з усіх областей України. У тематичних групах діти обговорювали питання про те, як учитель може допомогти учневі бути по-справжньому вільною людиною і по-справжньому навчатись, як плекати творче мислення у школярів і як школа може навчити дітей бути проактивними і небайдужими громадянами своєї країни. 

Які мають бути їх обсяги? Чи допоможе Європа з їх створенням? Як здійснюватиметься фінансування, хто і в яких випадках може скористатися резервами? Як забезпечити їх якість? Ці та інші питання обговорювали днями представники Європейського енергетичного співтовариства (ЄЕС), Міжнародного енергетичного агентства, Агентства резервів нафти Словаччини з головою Держрезерву України та учасниками українського ринку. 

З  першого липня 2015 року набув чинності Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яким започатковано нову фазу реформування відносин у житлово-комунальній галузі, зокрема щодо формування ефективного власника житла. Співвласники багатоквартирного будинку отримали механізм прийняття спільних рішень та реалізації прав щодо управління спільним майном. Один із варіантів такого ефективного колективного власника — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Їхня роль у розвитку України полягає у підвищенні соціальної активності населення, передачі функцій управління житлом реальному власникові та реалізації співвласниками енергоефективних заходів, що вплине на енергонезалежність країни.

Приклад європейських країн показує, що лише комплексна термомодернізація житлового фонду може кардинально вплинути на скорочення споживання енергоресурсів. У Держенергоефективності зауважують, що спостерігали пік видачі «теплих» кредитів на травневі свята. Лише з 9 по 15 травня люди взяли 4295 позик на суму 71,2 мільйона гривень. Голова Держенергоефективності Сергій Савчук зазначив, що державна підтримка спрямована на відшкодування кредитів як для отримувачів субсидій, так і для тих, хто не одержує пільгової допомоги. 

Процес добровільного об’єднання громад триває в Україні приблизно рік. Три територіальні громади на Черкащині, які об’єдналися, стали першопрохідцями в пошуку нових підходів до ефективного місцевого самоврядування. Спочатку більшість селян не розуміли необхідності об’єднання і сумнівалися в доцільності таких кроків. Проте минув час, і громади, які об’єдналися, усвідомили, що є в новій справі й певні вигоди, зокрема у фінансуванні. Кошти на благоустрій новостворених територіальних одиниць надає регіональна комісія за участі Державного фонду регіонального розвитку. Так, на Черкащині нинішнього року для фінансування попередньо відібрали чотири проекти об’єднаних територіальних громад. 

Стан освітянської галузі визначається передовсім тим, як до неї ставиться держава і суспільство. Як відомо, Польщу агресивне оточення розривало на шматки тричі. І щоразу її народ знаходив у собі сили, щоб відродити державу. Відбувалося це передовсім завдяки шкільництву: рівень мобілізації суспільства залежить від поширення в ньому постулатів національної історіографії, а цьому слугує освіта. Якби не існувало польської історіографії XIX — початку XX ст., не йшлося б і про відновлення польської державності у 1918 році. Тож не дивно, що президент Польщі Пілсудський не підписував жодного указу, не заручившись підтримкою ректорів вишів та провідних ксьондзів. Отто фон Бісмарк свого часу зазначив, що для побудови держави найважливіші не сила зброї й військо, а шкільний учитель. 

Травневе сонце високо зависло в голубій високості, відбиваючись на хвилястому плесі Сейму. Густа «зеленка» лісосмуги і трави по обидва береги наче зливаються в одне смарагдове полотно, заколисуючи і навіюючи весняну романтику.

Та ця ідилія оманлива. Адже по річці проходить ділянка українсько-російського кордону, яку цілодобово пильнують сумські прикордонники. І не тільки по Сейму, а й Ворсклі, Пслу, Десні. Із загальних 560 кілометрів кордону на Сумщині водний має протяжність майже 100 кілометрів і пролягає територією восьми районів, з-поміж яких Великописарівський, Краснопільський, Сумський, Білопільський та інші.