Позмагатися у поглиблених знаннях з географії до індійського міста Масур приїхали школярі з 27 країн. Українську команду представляли четверо дівчат із Криму, Волинської та Львівської областей, а також із Києва. Кожна з них ішла до власної та командної перемоги. Але поповнити скарбничку нагородами вдалося лише киянці Анастасії Сидоренко, що здобула «золото» і «бронзу», і кримчанці Олені Чигодаєвій — дві бронзові медалі. 
Згідно з програмою олімпіади, учні виконували теоретичні і практичні завдання з геології, гідрології та метеорології, а також астрономії. «Завдання для мене не були складними, вони просто ділилися на ті, які я знаю, і які ні, — розповіла Олена. — Я рада такому результату. Адже їхала туди без якихось великих планів на перемогу, бо розуміла: зберуться на олімпіаді найсильніші».

Я займаю окрему невелику кімнату в гуртожитку. Щомісяця нам нараховують плату за електроенергію, лічильник один на гуртожиток. Однак недавно я дізналася, що цю плату ділять не на кількість осіб, які тут живуть, а на кількість кімнат. У деяких з них мешкає по 3–4 особи. Кажуть: у вас в кімнаті один телевізор чи холодильник, і в них один. Але ж вони більше електрики використовують, до того ж у деяких є техніка, якої в мене немає, наприклад мікрохвильовки. Але документа, який регламентує, як має нараховуватись оплата за електроенергію, не показують. Чи можу я дізнатися на сторінці «Запитайте у юриста», як має бути правильно?

Галина КРИКЛИВА,  Дніпропетровська область

Дивлячись, як син щоранку тягне важелезний портфель, ми з чоловіком вирішили полегшити йому життя. Тим більше, що сучасний технічний прогрес дає шанс, яким гріх не скористатися. Тож надумали підготувати сюрприз: купити електронну книжку, в яку можна закачати всі шкільні підручники, а також літературу для класного і позакласного читання, енциклопедії, словники, довідники, ще й улюблену фантастику та детективи. І все це — подумати тільки! — заважить якихось півкілограма або й менше. 

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1059, розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 648-р "Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей у період до 2020 року" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики,

ПОСТАНОВЛЯЄ:

У вас немає грошей, а треба? Та не проблема — бери хоч цієї  секунди! Реклама, де вам пропонують різні споживчі кредити, — на кожному кроці! Навіть з доставкою додому. Безумовно, в критичних ситуаціях такі кредити справді виручають. Однак люди не завжди беруть їх від безвиході. Інколи спонукає бажання, подекуди спонтанне, притьмом отримати якусь «модну іграшку». І ось, буквально не відходячи від прилавка, вже оформляєте кредит… Та добре, коли все добре. Але трапляються й різні несподівані і неприємні ситуації. Тож ми вирішили проаналізувати кілька з них і порадитись із юристами — як не втрапити в кредитну халепу?  

Ці переговори мають величезне значення для пожвавлення торговельно-економічних, культурно-гуманітарних, традиційних, міжособистісних відносин між Україною та Чехією. Такими словами Президент Віктор Янукович привітав Президента Республіки Чехія Мілоша Земана, який перебував в Україні з офіційним дводенним візитом.
Опісля зустрічі у форматі «віч-на-віч» глава Української держави заявив у ході українсько-чеських переговорів, що цей візит сприятиме посиленню міжпарламентських зв’язків. «Сподіваюся, вибори, які відбудуться 25—26 жовтня, дадуть змогу найближчим часом сформувати чеський уряд, і співпраця між урядами наших країн також значно пожвавиться», — додав він. 

Із наближенням Вільнюського саміту «Східного партнерства», на якому Україна планує підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що включає всеосяжну зону вільної торгівлі, від деяких експертів та політиків лунають перестороги, мовляв, до нашої країни одразу рине потік дешевого та якісного імпорту. А це може негативно вплинути на розвиток деяких галузей вітчизняної промисловості. У цьому питанні є ризики, однак існує й багато перебільшень. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров в ефірі телепрограми «Іспит для влади».  

На сьогодні питання безробіття, працевлаштування та зайнятості дуже актуальні. Як повідомили «УК» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку року на урядову телефонну «гарячу лінію» та через Інтернет надійшло дві тисячі звернень щодо цих питань.
Проблема безробіття відчутно торкнулася людей, старших 40 років. Так, на урядову телефону «гарячу лінію» звернулася 42-річна жителька Борислава Львівської області. Вона поскаржилася, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, тривалий час не могла знайти роботу саме через свій вік, хоч пройшла професійну підготовку та здобула фах кухаря. Жінку запросили на зустріч до міського центру зайнятості, під час якої запропонували роботу та направили до ВАТ «Спецодяг», де згодом її прийняли на роботу.

Мабуть, усім, хто подорожує повітрям, знайома ситуація, коли після багатогодинного перельоту пасажири оплесками вітають приземлення літака.   Так вони висловлюють вдячність екіпажеві та радість від зустрічі із землею. Але більшість з тих, хто через лічені хвилини покине борт повітряного судна, навіть не замислюються, що такої самої вдячності заслуговують люди, яких вони не бачать і, можливо, ніколи не зустрінуть. Проте від них, як і від екіпажу літака, теж  залежить безпека зльоту, польоту і посадки. Так, ідеться про авіадиспетчерів. 

Уже понад рік в Україні триває тенденція зниження частки іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі. Також залишають нашу країну деякі установи, що мають у своїх статутних фондах 100% закордонних коштів. Тут слід зробити істотне зауваження: залишають і мають бажання залишити наш ринок західноєвропейські банки.
Водночас частка присутності російського капіталу в українській фінансово-банківській системі за останні роки значно зросла. Проте враховуючи суто політичний чинник — європейські прагнення України — деякі експерти припускають, що банкіри РФ також поступово згортатимуть свою присутність у нашій країні. Однак це лише припущення. Та є аналітики, які думають інакше. Так, як зазначив кореспондентові «УК» фінансовий експерт Ерік Найман, Росія залишиться і буде постійно присутня в Україні,  намагаючись так впливати на  нашу фінансову систему.