• Василь БЕДЗІР

    Митниця виходить із нокдауну

    Після затримання «Правим сектором» екс-начальника Чопської митниці і його сенсаційних зізнань до роботи цієї структури прикута увага багатьох. Кореспондент «УК» поцікавився, що змінилося за останній місяць, наскільки захищенішою від зловживань стала державна «кишеня». 
    Наприкінці лютого третю за обсягами операцій митницю країни — Чопську — трусонула резонансна подія: колишній її начальник Сергій Харченко зізнався в масштабній корупції. Заробітчани з Італії та інших західних країн за ввезення до України незадекларованих товарів, а також підприємці за «одяг із Китаю» сплачували по кількасот євро або доларів з мікроавтобуса. Ці гроші потрапляли не в державну скарбницю, а вимагачам — трьом молодикам із Києва та Харкова. Посадовець стверджував, що до їхньої злочинної схеми не мав жодного стосунку, хоч і знав про неї.

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Горобець на службі у «двоголової ворони»

    Під час останньої поїздки до Республіки Білорусь на очі несподівано потрапило творіння «Орел і горобці», опубліковане газетою «Вечірній Брест» з красномовним підзаголовком «Малоросійський літопис». Не цитуватиму автора цього пасквілю, щоб не тиражувати висловлювання, породжені хворою українофобською уявою цієї особи. Хоча і без належного реагування залишити їх не варто, оскільки вони озвучені не в приватній бесіді, а через газету. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Гострі кути земельної реформи

    Земельна реформа в Україні загалом і на Чернігівщині зокрема нагадує велику скриньку Пандори, вщерть заповнену конфліктами економічного та соціально-політичного плану. Це неузгодженості між інтересами власників паїв, орендарів, фермерів, сільгосппідприємств та державних органів влади. При цьому йдеться не лише про сільськогосподарські угіддя, а й про розвиток сільських територій. Земля ж як головний продукт аграрного ринку має працювати з повною віддачею. А для цього потрібні молоді робочі руки та нові робочі місця. 

  • Василь СКРИПНИЧУК: «Важливо провести до осені місцеві вибори на ідеях Майдану»

    Добротний будинок можна звести лише на міцному фундаменті. Для нашої держави таким фундаментом є місцеве самоврядування. Проте двадцять років самих лише розмов про децентралізацію влади аж ніяк не зробили його міцним і самодостатнім.
    Чергова реформа системи місцевого самоврядування, реалізувати яку доручено Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, проголошує кардинальні зміни у структурі організації місцевої влади. Територіальні громади мають нарешті отримати широкі повноваження. Передбачається, що право територій і кожного населеного пункту на свій розсуд визначати стратегію розвитку, розпоряджатися ресурсами і заробленими фінансами стане потужним поштовхом для розвитку всієї держави. Чи готові до цього безпосередньо громади?

     

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Найбільші витрати — на першого малюка

    Провівши ревізію державної скарбниці, високопосадовці країни дійшли висновку: щоб уникнути цілковитого дефолту, усім без винятку доведеться затягнути паски як мінімум на рік. Ключовою в житті суспільства стає економія. Як зауважив під час прес-конференції для регіональних ЗМІ в межах програми «Відкритий уряд» міністр фінансів Олександр Шлапак, за умов, коли соціальні видатки останніми роками штучно завищували, а ВВП стояв на місці, такі дії нинішньої влади виправдано справедливі. 

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Чуже нам не потрібне, але і свого не віддамо!

    Якщо уважно подивитися на топографічну карту Волині, то на півночі, на самому кордоні з Республікою Білорусь, увагу неодмінно приверне велика блакитна пляма. Це одне з найкрасивіших і найбільших озер Волині — знамените Біле. Трикілометрової довжини, воно має площу сім квадратних кілометрів. Одна половина цієї поліської гідрологічної перлини належить сусідній братній державі, друга, південна, — Україні
    І хоч тут, на перший погляд, абсолютна поліська глушина, кордон, як відомо, спокою не знає. Бо не відомо, де саме «брати» з Росії надумають переправляти в Україну чергових фахівців з диверсій і дестабілізації.

     

  • Лариса ВИШИНСЬКА

    Щоб поліпшити настрій і стабілізувати самопочуття, гаптуйте квітку сонця

    Занурившись у проблеми сьогодення, ми давно перестали помічати світ навколо. А в ньому є місце й нетрадиційним способам лікування (хоч насправді хто його знає, що саме слід вважати традиційними методами), і впливу зірок на людську долю, й неймовірним можливостям, які демонструють діти нової епохи. Тож про все це ви зможете прочитати у нашій новій рубриці «Інша грань». 

  • Арифметика для загального користування

    Свого часу «УК» розповідав про можливості, які надає людині нумерологія у сенсі пізнання світу. Якщо послуговуватися нею як інструментом самопізнання, можна обійти стороною чимало проблем, загладити гострі грані і з’ясувати, від чого залежить не лише кар’єрний успіх чи вміння заробляти гроші, а й особисте щастя. Нумеролог Людмила Савіна переконана, що на тлі подій, які відбуваються нині у суспільстві, знання закономірностей існування як Всесвіту, так і власного життя тільки додасть упевненості у своїх силах. 

  • Олександра ТИМОЩУК

    Побачило світ видання про перемоги звичайних людей у безпрецедентних судових справах

    Презентували збірку «Судові справи, які змінюють Україну» адвокати й учасники неурядових організацій, які об’єдналися в Платформу стратегічного судового захисту для співпраці у веденні важливих для суспільства справ. До неї увійшло 20 судових справ, які можна назвати стратегічними. Адже в них, за словами голови Центру інформації з прав людини Тетяни Печончик, розглядаються питання системного порушення прав людини, спричинені недоліками законодавчого характеру та вадами адміністративної судової практики. «Метою видання є поширення інформації про стратегічні судові справи як одного з ефективних інструментів правозахисту», — додає вона.  

  • Ігор БАХУР

    Чи годуватимемо чужу армію?

    Фраза з фільму «Брат-2», запущеного у кінопрокат 14 років тому,  одного з головних героїв Віктора Багрова (старшого брата Данила) «Вы, гады, мне еще за Севастополь ответите» стала одним із провісників нинішньої ситуації. Для мене особисто саме за цю фразу та крилате нині в Росії слово бандерівці стрічка ще тоді стала фільмом нон-грата.

    Але не всі були так прискіпливі до фраз. Не звертали українці увагу на те, що і в інших російських стрічках негативні персонажі носили ознаки «хохлів». Не реагували на це і чиновники від культури та освіти.

    За патріотичний нігілізм тепер розплачуємося Кримом. Одна з причин його втрати, на мій погляд, і помилкова концепція щодо комплектування та проходження строкової або контрактної служби військовослужбовцями, призваними до лав армії у регіоні за місцем проживання. Робили це для економії бюджетних коштів. Результат?