Печера Вертеба перша і єдина в Україні, де створили підземний музей трипільської культури. Для його поповнення й надалі організували археологічні дослідження.

Історія твердить, що знайти цю печеру біля села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопіллі допоміг лис. 1822 року на нього полював тутешній магнат Ян Хмелецький. Поранений звір як під землю провалився. Ось пан і зацікавився, куди саме. Щоправда, перші археологи та антропологи з Краківської академії наук прийшли сюди аж через півстоліття, щоб відкрити культуру мальованої кераміки. Через два десятиліття на основі власних розкопок знаменитий Вікентій Хвойка цій неолітичній культурі дав назву трипільської. 

Від громадських організацій, які об’єднують демобілізованих військових, меморандум підписали «Київська міська спілка ветеранів АТО» та кілька об’єднань учасників бойових дій майже з усіх районів столиці. Представники громадських організацій учасників АТО наголосили на тому, що в них є чимало проблем. І житлове забезпечення — одна з найболючіших. На жаль, за два останні роки на державному рівні їх так і не вдалося кардинально розв’язати.

Серед головних перепон — нестача коштів і невідповідність пропонованого житла потребам демобілізованих і їхніх родин. Адже, з одного боку, зрозуміло, що придбати квадратні метри у сільській місцевості значно дешевше, ніж у місті.  

Як допомогти родинам, де є зниклий безвісти? Чи однаково горе від невідомості переживають люди по обидва боки розмежування? Такі питання пропонує поставити перед собою кожному відвідувачу фотопроект Брендана Хоффмана «Невідомість. Сім’ї зниклих безвісти з обох сторін конфлікту», який підтримав український офіс Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та привіз на Донбас, приурочивши до старту нової соціально-психологічної програми. 

Фраза про перший млинець, що виходить глевким, доволі заяложена. Тож приємно було пересвідчитися, що її не доведеться вживати, розповідаючи про перший повнометражний український анімаційний фільм, знятий у форматі 3D. Тим більше, що пропікався цей млинець цілих 9 років.

Робота над мультфільмом «Микита Кожум’яка» мала кількарічні перерви, зумовлені кризовими явищами в економіці та браком виробничого досвіду. Підтримка Держкіно — 4 мільйони гривень — була доволі скромною на тлі загального бюджету — 4 мільйони, але доларів. 

В улюбленому місці відпочинку миколаївців, яхт-клубі, відкрито після реставрації Турецький фонтан. Подія начебто не з розряду великомасштабних. Утім, чи не для кожного миколаївця символічна. Адже має як історичне, так і практичне значення. Відновлення фонтана — чи не перший реальний приклад повернення старовинному яхт-клубу його колишнього обличчя, бо донедавна це місце «прикрашали» лише сучасні потворні архітектурні форми. А практичне значення в тому, що відтепер з фонтана постійно біжить чиста джерельна вода. Місцеві жителі вишикуються в черги, аби її набрати.

Легенд навколо Турецького фонтана безліч. А історична правда така. Цю територію, що називалася раніше Спаською балкою, головний командир Чорноморського флоту князь Григорій Потьомкін обрав для будівництва своєї літньої резиденції. У 1792 році поряд з палацом спорудили й фонтан. Цікаво, що тоді сюди підходили військові кораблі для поповнення запасів прісної води зі спаського джерела. 

«Наталко, бережи дітей! Прошу тебе, бережи дітей!» — мабуть, кожен з нас пригадує ці слова зі  зворушливої сцени-зустрічі Головного командира УПА Романа Шухевича з дружиною Наталією у фільмі «Нескорений». Надскладне завдання в комуністичному тоталітаризмі, тим більше для українців, які прагнули мати власну державу.

Наталії Шухевич-Березинській та її синові Юрію-Богданові судилося пройти пекло радянських тюрем, але вони не скорилися. Політичний в’язень Юрій-Богдан Шухевич у часи незалежності України став відомим громадським діячем, народним депутатом України VIII скликання, йому присвоєно високе звання Героя України. А ось донька головнокомандувача Марія-Софія Трильовська воліє й дотепер більше бути в затишку родини, аніж на видноті. Напевно, тому й не знайти в інтернеті багато інформації про її життя. Нашому кореспондентові поталанило зустрітися з пані Марією-Софією та перегорнути разом деякі сторінки з її життєпису.    

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Ефіопські землячки великого композитора

Як одесити Крим рятували

Ядерний кийок злиденної держави

«Шахтар» приймав «Гент» у статусі лідера групи після двох турів. Порівняно з поєдинком проти «Браги» у складі «гірників» відбулося три зміни. Повернувся до строю капітан команди Срна. Ордеця, що днями підхопив застуду, замінив Ракицький. А замість Фреда, який відбував дискваліфікацію, вийшов Малишев.

«Гірники» відразу вирішили показати, хто на «Львів Арені» господар. І вже на 12-й хвилині рахунок було відкрито: голкіпер «Гента», вийшовши з воріт, вибив м’яч просто на Коваленка, а півзахисник «Шахтаря», перебуваючи метрів за 40 від воріт, правильно оцінив ситуацію й закинув м’яч тому «за комір». 

У Полтаві цього року неврожай на виноград і яблука, зате непогано вродили волоські горіхи. Уже чимало їх валяється, розчавлених, на асфальті. Тож господарі горіхових дерев намагаються хутенько зібрати врожай, щоб їх не випередили нахабні спритники, яких чимало з’явилося останніми роками. Ці безцеремонні особи без тіні сумління серед білого дня залазять, застрибують на чужі горіхи, обтрушують їх, набивають мішки, сумки чи й просто глибокі кишені. Й не криючись, переходять, перебігають до інших дерев, які ростуть уздовж дворів, абсолютно не реагуючи на тих, кого вони обкрадають. Тому що горіхи — нині дуже ходовий товар. Полтавські перекупники торік приймали їх по більш як 100 гривень за кілограм.

А більшість нальотчиків на горіхи — це старшокласники міських шкіл. Для них 100 гривень — звичайно ж, великі гроші.

Упровадження медичного страхування — вічна тема для української системи охорони здоров’я. Навіть важко пригадати, скільки законопроектів щодо впровадження медстрахування запропоновано. Протягом 20 років, попри безліч дискусій, обговорень і обіцянок, що «вже ось-ось», воно в Україні так і не народилося.  Зокрема учасники цього процесу ніяк не домовляться, хто управлятиме фондом, який акумулюватиме страхові гроші та на основі яких алгоритмів їх розподілятимуть.