«Українське кіно треба вміти дивитися, як уміти співати наші пісні, їсти національні страви», — переконаний режисер Іван Кравчишин. І справді. За чверть століття державної незалежності ми не навчилися дивитися українські фільми, бо ж їх, по суті, не творили. Більше кінематографісти пеклися й, на жаль, і тепер ратують за продукування «мильних» серіалів-картин на російський лад, озвучуючи їх не українською, а мовою агресивної сусідки. Іван Кравчишин вирішив зняти за суттю і природою українське кіно та заглибитися в гущу життя галичан, трохи повеселитись і пофантазувати. Але головне, підкреслює режисер, стрічку творили так, щоб «Галичина була правдивою, аби все чулося, співало, дихало». Тому жанр своєї кінороботи «Політ золотої мушки», що вийшла на великий екран, митець визначив не просто як наївну та ексцентричну комедію, а і як фільм-притчу. 

Працівники закладів профтехосвіти заявили про можливість загальнонаціонального страйку. Майже півтори тисячі представників професійно-технічних навчальних закладів з усіх регіонів країни, зокрема Черкащини, провели збори у столичному Міжнародному центрі культури і мистецтв, вимагаючи від влади вирішити питання фінансування галузі. 

Місяців зо два тому випало побувати в гостях у друга юності, який живе в одному з прикордонних сіл на Сумщині. Звернув увагу на рясні телевізійні «тарілки», які щільно обліпили будинки або височіли над ними. Коли друг, увімкнувши плазмовий екран, почав клацати пультом, від розмаїття каналів зарябіло в очах. Але одразу зазначив, що ефір переважно російськомовний, хоч проскакувала й англійська, французька, арабська… Але — не українська. 

Кілька років тому до міжнародного проекту «Вугілля Донбасу на вершинах світу» внесли певні корективи. Підкоривши найвищу гору Антарктиди, донецькі альпіністи-шахтарі залишили на її холодній маківці «хліб промисловості» — вугілля, а також кристал кам’яної солі, який учасники експедиції попередньо видобули на 300-метровій глибині шахти в Соледарі Донецької області. Тобто до найбільших багатств промислового краю — металу і вугілля, які раніше ось так пропагували в усіх куточках світу, закономірно додали й сіль. Причому цей мінерал заслуговує вшанування не тільки через використання у харчовій промисловості, а й завдяки лікувальним властивостям. 

За теорією випадковості чи за якимись іншими, не відомими мені чинниками, за останній рік я вже втретє натрапляю на одну і ту саму історію у різних книжках. Оскільки історію цю з великою часткою ймовірності невдовзі можуть переказати ще й у пресі, бо пов’язана вона з першими тижнями радянсько-німецької війни, 75-річчя початку якої відзначатимемо у червні, то я вирішив заздалегідь ознайомити з нею читачів «УК». 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Що залишимо на спомин?

Стрімка кар’єра сталінського партизана

Навіть у День сміху птахам не до сміху

Вимушено без Коноплянки, Хачеріді, Сидорчука, Рибалки і Ракицького у четвер тренерський штаб на чолі з Михайлом Фоменком вдався до експериментів зі складом команди, щоб перевірити максимальну кількість новачків. 

Конституційний Суд України завершив відкритий розгляд закону про очищення влади в нашій країні. Далі справу слухатимуть у закритому форматі. А поки триває цей процес, депутати підготували новації до закону й пропонують удосконалити процес люстрації. 

Відвідини Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О. Морозова дали підстави Президентові Петру Порошенко констатувати незворотне та серйозне відродження «Укроборонпрому». На цьому підприємстві глава держави побував у межах своєї робочої поїздки до області. Його керівництву та колективу Президент спрямував такі слова: «Ми продемонстрували, що Україна починає відроджуватись, і це відбувається не лише на підприємствах оборонпрому. Впевнений в тому, що зусилля, які зараз докладають представники Міноборони, Генерального штабу, представники оборонпрому, уряду, вже у 2016 році сприятимуть відчутному зростанню рівня обороноздатності держави». 

Українські автовласники, які їдуть за кордон, зобов’язані придбати «Зелену картку» (вид страхування, що убезпечує винуватих у ДТП українців за кордоном від непідйомних для них виплат постраждалим-іноземцям). За даними Моторного (транспортного) страхового бюро України, кількість договорів міжнародного страхування торік зросла на 8,7% порівняно з 2014-м, або до 764 694.

«У разі ДТП за кордоном нашим співвітчизникам доведеться компенсувати збитки за європейськими досить високими лімітами за шкоду майну та здоров’ю, які можуть сягати кількох сотень тисяч і навіть мільйонів євро. Тому МТСБУ в разі аварій сплачує відшкодування за власника «Зеленої картки» місцевому (яке є в кожній країні) моторному транспортному бюро», — пояснює менеджер з комунікацій страхової компанії «PZU Україна» Олександр Мельничук.